Австрієць Йоганнес Піч, якого фанати називають просто JJ, стрімко перетворився з маловідомого оперного виконавця на справжню сенсацію “Євробачення-2025”. Його зворушлива пісня Wasted Love принесла перемогу Австрії, а водночас — нову ікону для європейської сцени. Проте ще до фіналу навколо співака встиг розгорітися скандал.
Ми зібрали п’ять фактів про Йоганнеса Піча, які допоможуть краще зрозуміти, хто такий цей емоційний, голосистий і трохи провокаційний хлопець.
1. Голос із небес: контратенор як суперзброя
Його вокал звучить так високо й ніжно, що слухачі спершу плутають його з жіночим голосом. Але Піч — контратенор, одна з найрідкісніших вокальних категорій серед чоловіків. Його спів — це поєднання сили й крихкості, що ідеально передає настрій композиції Wasted Love. І все це — наживо, без автотюну чи дублерів.
2. Відкритий гей, що не боїться бути собою
Йоганнес Піч не приховує свою орієнтацію й активно підтримує ЛГБТ+ спільноту. У своїх інтерв’ю він неодноразово підкреслював, що хоче бути прикладом для молоді, яка боїться вийти з тіні. На сцені він — вільний, яскравий і емоційний. Його автентичність — одна з причин, чому його полюбила Європа.
3. Тінь Нетребко: скандал у соцмережах
У березні навколо JJ вибухнув міні-скандал: користувачі помітили, що він активно лайкав Instagram-пости скандальної російської оперної діви Анни Нетребко, відомої своєю лояльністю до путінського режиму. Згодом Піч відписався від Нетребко, а його представники назвали це “юнацьким захопленням талантом, а не політичну позицією”. Але факт залишився — і дехто досі ставить це йому за гріх.
4. Пісня, написана серцем (розбитим)
Wasted Love — не вигадана історія. Як зізнавався сам співак, композиція народилась після важкого розриву з партнером. Цей біль він перетворив на музику, і це відчувається в кожному куплеті. Балади про нерозділене кохання — класика “Євробачення”, але виконання Піча стало винятком: ніжність і драма звучали щиро, не як сценічна гра, а як справжній крик душі.
5. Театр моди на сцені
Блискітки, перлини, атлас, легкий макіяж — для Піча сцена — це подіум, а кожен виступ — перформанс. Його образи викликають суперечки, але байдужими не залишають нікого. Він грає з гендером, стилем і сприйняттям, і саме це робить його таким запам’ятовуваним.