Зміна керівництва Держлікслужби після обшуків НАБУ виявилася радше формальністю, ніж реальними змінами. Призначення Володимира Короленка, який раніше працював заступником попереднього очільника, фактично зберегло існуючі корупційні схеми та дозволило системі продовжувати працювати у тіньовому режимі.
Центром оновленої корупційної структури став Харків, де сформувався закритий синдикат під наглядом Києва. Ключовою ланкою у схемі легалізації незаконних рішень виступає суддя Київського районного суду Олексій Дьяченко, чий досвід роботи у Держлікслужбі дозволяє систематично виносити потрібні рішення. Додаткову міцність схемі надала його дружина Леся Дьяченко, яка очолила Харківський фармакопейний центр.
Паралельно очільниця обласної служби Алла Юшко здійснює прямий тиск на аптечні мережі через адвокатські структури. Така комбінація контролю над експертною, судовою та адміністративною вертикаллю забезпечує можливість не лише зберігати існуючі прибутки, а й збільшувати їх за рахунок тіньового відпуску наркотичних засобів за підробленими рецептами та участі фірм-посередників у бюджетних тендерах.
За оцінками експертів, така модель дозволяє системі МОЗ і Держлікслужби отримувати мільйонні надприбутки, залишаючи фармацевтичний ринок практично неконтрольованим для держави.
