Верховна Рада ухвалила резонансний законопроєкт, який суттєво обмежує можливості НАЗК проводити моніторинг способу життя чиновників — зокрема після їхнього звільнення з посади. Ініціатором виступили народні депутати з фракції “Слуга народу”.
Новий закон передбачає, що агентство зможе перевіряти декларації лише за період перебування особи на посаді. Уся інформація про майно, витрати, доходи чи послуги, отримані після звільнення — випадає з поля зору антикорупційних органів.
Фактично це блокує один із основних інструментів виявлення незаконного збагачення, — коментує рішення експерт антикорупційної сфери. — Раніше НАЗК могло зʼясувати, як чиновник раптово став власником елітної нерухомості вже після звільнення. Тепер — ні.
Окрім обмеження моніторингу, закон підвищує й фінансовий поріг, після якого за недостовірне декларування настає кримінальна, а не адміністративна відповідальність — до 2,27 млн грн. Це може істотно знизити кількість справ, що розслідуються.
Ще одна ключова норма: відтепер Національне антикорупційне бюро зможе розслідувати лише справи, де сума можливих зловживань перевищує 2000 прожиткових мінімумів (тобто понад 5 млн грн). Менш масштабні справи передадуть до ДБР — структури, яку експерти неодноразово критикували за політичну залежність.
Антикорупційні організації вже заявили, що ухвалені зміни ставлять під загрозу ефективність системи електронного декларування.
«Це прямий крок назад у боротьбі з корупцією. Усі чиновники, які роками приховували активи через родичів або “випадкових покупців”, тепер можуть спокійно чекати звільнення й легалізувати своє майно вже без ризику перевірок», — заявив один із представників громадського сектору.
