За даними Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК), перевірка декларацій українських чиновників за грудень 2024 року виявила вражаючу статистику: майже кожна друга перевірена декларація (48%) містила порушення. Загальна сума недостовірних даних становить 438,5 млн грн, а рекордсменом став ексмитник із прихованими активами на понад 306,9 млн грн.
Топ-10 порушників
Серед найбільших порушників – колишні та чинні посадовці з різних сфер державної служби. Наводимо список найгучніших випадків:
- Ексзаступник начальника Закарпатської митниці – приховав понад 306,9 млн грн. Матеріали передано до ДБР.
- Директор департаменту КМДА – недостовірні відомості на 22,3 млн грн. Проти нього відкрито кримінальне провадження.
- Депутат Харківської міської ради – “забув” про активи на 11,3 млн грн.
- Ексчлен дисциплінарної комісії Бюро економічної безпеки (БЕБ) – порушення на 7,7 млн грн.
- Сільський голова Новолатовської сільради – недостовірні дані в деклараціях за два роки на суму 4,5 млн грн.
- Суддя Верховного Суду – неточності на 1,8 млн грн.
- Начальник управління Держпродспоживслужби в Києві – порушення на понад 1,3 млн грн.
- Ексначальник екоінспекції Карпатського округу – “забув” задекларувати 1,1 млн грн.
- Колишній заступник голови Рівненської РДА – порушення на 745 тис. грн.
- Ексголова Держагентства меліорації та рибного господарства – невідповідності на 317 тис. грн.
Загальна статистика за 2024 рік
Протягом року НАЗК провело 1019 повних перевірок декларацій, завершивши 715 із них. У половині перевірених документів виявлено порушення. Для порівняння, у 2021 році лише 27% перевірених декларацій містили недостовірні відомості.
На думку НАЗК, впровадження ризик-орієнтованого підходу до вибору декларацій для перевірок суттєво підвищило ефективність процесу.
Виявлені порушення спричинили відкриття десятків кримінальних проваджень за статтею 366-2 ККУ (“Декларування недостовірної інформації”). Найбільші кейси, зокрема щодо ексмитника та директора департаменту КМДА, вже передані до правоохоронних органів.
Ця статистика свідчить про серйозні проблеми у системі державної служби, адже наявність прихованих активів серед чиновників не лише шкодить довірі до влади, а й ставить під сумнів прозорість управління країною.
Посилення перевірок декларацій та суворе реагування на порушення мають стати ключовими елементами боротьби з корупцією. Адже лише через жорсткий контроль та притягнення винних до відповідальності можна досягти реальних змін у системі.
