“Польща експортувала в Україну товарів на суму 12,3 млрд доларів. Тоді як Україна імпортувала з Польщі товарів на суму 6,6 млрд доларів. Ми надзвичайно вдячні Польщі за її всебічну підтримку в протистоянні російській агресії, але у випадку з блокуванням автомобільних митних переходів — це реальний “постріл собі в ногу”. Думка.
У трилері, чи то пак трагікомедії під назвою “зовнішня торгівля з Польщею” хотів би підсвітити проблему, на яку мало хто звертає увагу. Це кричуща розбіжність даних митної статистики України та Польщі. Йдеться насамперед про польський імпорт в Україну. Дані щодо нашого експорту в Польщу не мають суттєвих розбіжностей.
Отже, у 2023 році, за даними польського офісу статистики, Польща експортувала в Україну товарів на суму 12,3 млрд доларів. Тоді як за даними ДМСУ, Україна імпортувала з Польщі товарів на суму 6,6 млрд доларів. Різниця — майже подвійна.
У 2022-2023 роках така невідповідність частково пов’язана з обліком імпорту зброї, боєприпасів, товарів подвійного призначення. Ця статистика не включається в базу зовнішньої торгівлі ДМСУ, але включається в митну статистику Польщі. Не публікуватиму тут ці цифри, хоча на рівні узагальненого підсумку за групами товарів вони є відкритими на сайті статистичного офісу Польщі. Але скажу, що ця “військова та навколо-військова” статистика не пояснює й половини цієї розбіжності.
Насправді цій проблемі дуже й дуже багато років, і фіксується вона увесь час із початку нульових, за які є співставна статистика. Наведу вибіркові дані за останні роки:
- 2007 рік: за даними української статистики, ми імпортували з Польщі на 2,9 млрд дол. (за даними польської статистики, на 5,5 млрд дол.);
- 2012 рік: 3,6 млрд дол. (5,3 млрд дол.);
- 2018 рік: 3,6 млрд дол. (5,3 млрд дол.);
- 2021 рік: 5 млрд дол. (7,4 млрд дол.);
- 2022 рік: 5,6 млрд дол. (10,1 млрд дол.).
При всіх “методологічних” різницях ведення статистики та поправках на військову статистику, очевидно, що основне джерело розбіжності в митних даних — це сірий імпорт / контрабанда, а подекуди й імпорт з Польщі в Україну, якого не існує (з метою отримання відшкодування ПДВ).
Які б причини не були, очевидно, що фактичний баланс торгівлі з Польщею для нас є набагато негативнішим, ніж це видно за офіційною статистикою, через заниження імпорту. Тоді як Україна для Польщі, за даними їхньої статистики, є більшим партнером як країна-імпортер.
Двостороння торгівля вигідніша для Польщі, тим більше за умови чинних асиметричних обмежень на наш аграрний експорт (де ми вже погодилисяна компроміси)
Зокрема, за даними польського “держстату”, у 2023 році на Україну припадало 3,2% всього товарного експорту з Польщі. За цим показником ми були на 7-му місці серед торгівельних партнерів, обігнавши США й таких членів ЄС як Іспанія, Словаччина, Угорщина. Водночас динаміка зростання польського експорту в Україну у 2023 році була найбільшою, якщо брати першу десятку країн — найбільших торгівельних партнерів.
До чого я все це веду. А до того, що ми надзвичайно вдячні Польщі за її всебічну підтримку в протистоянні російській агресії, але у випадку з блокуванням автомобільних митних переходів — це реальний постріл собі в ногу. Бо наша двостороння торгівля загалом і так є вигіднішою для Польщі, тим більше за умови чинних асиметричних обмежень на наш аграрний експорт (де ми вже погодилися на компроміси).
Я не знаю, які ще аргументи й факти з набору здорової логіки ми маємо навести, аби це було зрозуміло. Спроби вирішити торгівельні суперечки в стилі “виграш — програш” між сусідами — така собі історія, у якій програють всі, і насамперед Польща, її бізнес і кінцеві споживачі.
