Державні Ощадбанк, Пенсійний фонд та податкова служба ризикують втратити 800 млн грн, які група Дмитра Фірташа винна їм. Найбільш непокірна частина цієї історії полягає в тому, що завод-боржник вже декілька років знаходиться під контролем Кремля.
Олігарх під санкціями, Дмитро Фірташ, готується “вписати” мільярди гривень боргів. Його компанії вже працюють над створенням необхідної бази для цього, процес почався з банкрутства “Юкрейніан Кемікал Продактс”, яка є частиною Group DF Фірташа та раніше була відома як “Кримський Титан”.
Процес банкрутства розпочався 7 лютого 2024 року під виглядом позову німецького Commerzbank. Банк скаржився, що не може отримати свої 720 млн грн, відповідних кредитних угод було укладено ще у 2008 році. Боржник виконував свої зобов’язання до вересня 2015 року, проте кілька років переговорів не принесли результату. Commerzbank вдалося ініціювати банкрутство після підтримки Верховним Судом України у листопаді 2023 року.
Однак у своїй спробі стати впливовим членом комітету кредиторів, німецький банк зіткнувся зі значною конкуренцією. На початку березня до суду надійшли заяви від декількох кредиторів на суму майже 8,4 млрд грн, всі вони належать до групи Фірташа. Найбільшу вимогу представив концерн “Стирол” на суму 4,77 млрд грн. Зауважимо, що ці підприємства досі перебувають у власності групи Фірташа, хоча їхні потужності руйнувалися.
Окремо слід зазначити ТОВ “Фінкепітал Груп”, яке також готується вступити до комітету кредиторів з вимогою на суму 2 млрд грн. Цей кредитор також пов’язаний з групою Фірташа через свої юридичні зв’язки з підприємствами Group DF.
Протягом останніх 10 років Дмитро Фірташ успішно ухилявся від американського правосуддя в Австрії. У березні 2014 року його затримали в цій країні за запитом США за обвинуваченням у корупції, але відпустили під заставу в розмірі 125 мільйонів євро. Австрія відмовляється видавати Фірташа за вимогою Сполучених Штатів. У червні 2021 року в Україні йому були застосовані санкції. У минулому році олігарх отримав підозру від СБУ за розкрадання газу з газотранспортної системи на суму понад 18 млрд гривень.
В такій ситуації Фірташ ймовірно не має наміру повертати борги. І у випадку з “Юкрейніан Кемікал Продактс”, ймовірно, ніхто з кредиторів не отримає гроші. Кредитори з групи Фірташа, ймовірно, не розгубляться через такий фінал. Проте банкам, які чекають на повернення боргів, це точно не принесе щастя. Як Commerzbank, який змушений буде списати борг на 720 млн гривень, так і державному українському Ощадбанку. Нещодавно “Ощад” вимагав від “Юкрейніан Кемікал Продактс” 624 млн гривень. Сюди також можна додати Пенсійний фонд України та Податкову службу, яким компанія Фірташа заборгувала понад 210 млн гривень. Тобто потенційні збитки держави від цього банкрутства можуть скласти понад 800 млн гривень.
Фірташ впродовж останніх років використовував хитру схему, щоб уникнути санкцій і зберегти контроль над активами. У 2014 році він зареєстрував у Москві компанію “Титанові інвестиції”, яка отримала в оренду армянський завод, колишній “Кримський Титан”. Пізніше цей завод став філією “Титанових інвестицій”. Проте ця схема виявилася занадто складною. У 2015 році “Юкрейніан Кемікал Продактс” взяла кредит від російського банку на суму 46 млн доларів, який не повернула. Це спричинило початок банкрутства “Титанових інвестицій” у Росії. У 2020 році справу закрили мировою угодою, а на початку 2021 року група Фірташа повідомила, що “Юкрейніан Кемікал Продактс” продала всі майнові активи колишнього заводу “Кримський Титан” компанії “Русский титан”. Покупець став частиною російського АО “Росхім”, яке в 2021 році націоналізував Кремль. Фірташ, здається, передав свій актив Кремлю і не повернув борги українським та німецьким банкам, а тепер готується їх списати.
