Не зрада, а інерція: чому радники Єрмака залишилися при Буданові

У мережі стрімко розгорівся скандал довкола радників нового очільника Офісу Президента Кирила Буданова. Після його призначення з’явилися публікації про те, що частина помічників, які працювали за часів Андрія Єрмака, нібито залишилися при новому керівникові. Для багатьох це стало приводом говорити про «зраду», змови та приховану спадковість впливів. Утім, якщо відкинути емоції, ситуація виглядає значно простіше й прозаїчніше.

Політолог Олексій Голобуцький звертає увагу на те, що інформаційна хвиля виникла не через реальні кадрові рішення, а через банальну бюрократичну інерцію. Запит щодо радників був направлений фактично одразу після призначення Буданова, і відповідь логічно відобразила стан справ на той момент — кадрових змін просто ще не встигли оформити.

Станом на перші дні після призначення новий очільник ОП справді не призначив повністю оновлену команду радників і помічників. Частина людей, які працювали з попереднім керівником, тимчасово залишалася поза штатом. Саме це й стало формальним приводом для гучних заголовків і хвилі обурення в соцмережах.

Однак логіка «Буданов залишив собі радників Єрмака» виглядає радше зручною для клікбейту, ніж коректною з точки зору реальної управлінської практики. За словами Голобуцького, новий очільник ОП у перші тижні роботи зосереджений не на косметичних кадрових рішеннях, а на значно важливіших питаннях — перемовинах із міжнародними партнерами щодо деталей мирного плану, реагуванні на масовані удари по енергетичній інфраструктурі, роботі в умовах постійно змінної внутрішньої та зовнішньої ситуації.

У таких обставинах очікувати миттєвого «перезавантаження» апарату — щонайменше наївно. Будь-яка бюрократична система працює інерційно, а швидкі кадрові рішення є радше винятком, ніж правилом. Тим більше — у момент, коли країна перебуває у фазі активних переговорів і кризових викликів.

Голобуцький наголошує: відсутність негайних звільнень або призначень не є свідченням політичної змови чи прихованої залежності. Це типовий перехідний період, коли новий керівник вивчає документацію, посадові інструкції та концентрується на критично важливих завданнях, а не на публічних жестах.

Інформаційний шум навколо цієї теми, за його словами, лише демонструє хронічну проблему українського медіаполя — прагнення знайти «зраду» там, де є звичайна управлінська рутина. У результаті суспільству підсовують спрощену і емоційну картинку замість тверезого аналізу.

У підсумку історія з радниками виглядає не як сенсація, а як приклад того, як перехідний момент і бюрократичні процеси стають ґрунтом для гучних, але порожніх скандалів. І, схоже, у цій ситуації варто більше говорити не про персоналії, а про реальні виклики, з якими нині стикається держава.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Економіст Олексій Кущ пояснив чому Україні загрожує нова газова криза

Економіст Олексій Кущ у своїй колонці пояснює, як ескалація...

Лікар назвав просту добавку, яка допомагає заснути

Мільйони людей у світі регулярно стикаються з проблемами сну....

МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й...

Електромобілі більше не фаворити: як змінився авторинок України

У лютому 2026 року українці придбали 466 легкових автомобілів,...

“Йдіть лісом”: у “Слузі народу” зривають голосування за ініціативи Кабміну

Якщо ще кілька місяців тому конфлікт між урядом і...

Приміщення у центрі Києва можуть передати структурі Сергія Ківалова — джерела

За інформацією наших джерел, приміщення у центрі Києва буде...

Нардеп Андрій Клочко отримав понад 500 тис. грн компенсації за відпустку на тлі справи про незаконне збагачення

Народний депутат від фракції «Слуга народу» Андрій Клочко, якого...

Працювали на російські НПЗ: у Києві СБУ затримала інженерів проєктної компанії

У Києві співробітники Служби безпеки України затримали трьох працівників...