Народження дітей може безпосередньо впливати на швидкість біологічного старіння жіночого організму та загальну тривалість життя. До такого висновку дійшла група дослідників з Університету Гельсінкі, які проаналізували дані майже 15 тисяч жінок.
Результати дослідження оприлюднені у науковому виданні Science Alert.
Науковці спиралися на так звану теорію «одноразової соми». Вона пояснює життя як постійний компроміс між розмноженням і виживанням. Згідно з цією концепцією, організм має обмежений запас енергії. Якщо значна частина ресурсів витрачається на вагітності, пологи та виховання дітей, то на процеси клітинного відновлення залишається менше енергії.
Дослідники встановили, що найкращі показники здоров’я та найнижчий ризик передчасної смертності спостерігаються у жінок, які народили двох або трьох дітей.
Саме така кількість, за даними дослідження, дозволяє зберегти баланс між репродуктивною функцією організму та його здатністю до відновлення.
Крім кількості дітей, важливу роль відіграє і вік материнства. Найповільніше біологічне старіння фіксували у жінок, які народжували дітей у період приблизно від 24 до 38 років.
Найгірші показники здоров’я виявили у двох протилежних групах — жінок, які не мали дітей, і тих, хто народив дуже багато.
Зокрема, прискорене біологічне старіння спостерігалося у багатодітних матерів, які мали в середньому близько семи дітей. Вчені пояснюють це значним фізичним навантаженням на організм і виснаженням його ресурсів.
Щодо бездітних жінок, дослідники припускають, що на результати можуть впливати інші фактори. Наприклад, деякі хронічні захворювання можуть одночасно бути причиною як відсутності дітей, так і швидшого старіння організму.
Епігенетичні дослідження показують, що життєві вибори людини залишають помітний біологічний слід у її організмі. Зокрема, маркери старіння у крові можуть корелювати з кількістю вагітностей та віком, у якому вони відбувалися.
Водночас науковці наголошують, що результати дослідження не слід сприймати як універсальні медичні рекомендації. Кожен організм має свої особливості, а на тривалість життя впливають також генетика, спосіб життя, харчування та рівень стресу.

