Україна, яка до початку війни перебувала у досить стабільній борговій ситуації, зазнала значних змін після початку конфлікту. За даними на кінець 2021 року, державний борг країни складав 48,9% ВВП, з середньою ставкою обслуговування близько 9% на рік за внутрішнім боргом і 4% за зовнішнім боргом. Вартість обслуговування боргу становила 2,9% ВВП.
Але занепад української економіки внаслідок воєнного конфлікту, а також значне зростання державних видатків, які зросли з 40% до 75% ВВП з 2021 по 2023 рік, значно збільшили як внутрішній, так і зовнішній борг. У результаті за підсумками 2023 року держборг становив 84,4% ВВП. Ця цифра була б ще гіршою, якби Сполучені Штати не наповнили бюджет України $22,85 млрд у вигляді грантів, а не кредитів, у 2022-2023 рр. У 2022 році Україна домовилася зі своїми кредиторами про відтермінування виплати основної суми боргу та відсотків за єврооблігаціями на 2022-2023 роки. Однак у 2024 році ситуація буде іншою. Цього року в України немає західної грантової підтримки, а настав час виплачувати відсотки за єврооблігаціями відразу за три роки (за 2022-2024 роки).
Ця ситуація призвела до безпрецедентного збільшення витрат на обслуговування держборгу до 6,3% ВВП, або майже $12 млрд у 2024 році. А держборг за підсумками року сягне майже 100% ВВП (97,6%, за моїми поточними прогнозами). Водночас політика високих процентних ставок Національного банку України призвела до збільшення середньої ставки обслуговування внутрішнього боргу з 9% до 13% за два роки.
Обслуговування боргів перед МВФ та іншими кредиторами Україна, підписавши чотирирічну програму з МВФ, тепер замінює $10 млрд боргу перед Фондом (борг, який було отримано до війни за ставками 2 або 3 відсотки на рік) ще одним кредитом МВФ у розмірі $15,6 млрд (який приносить відсоткову ставку близько 8,5% річних). У результаті вже 2024 року Україні, крім погашення основної суми кредиту за старими програмами МВФ, доведеться виплатити приблизно $900 млн відсотків на обслуговування боргів МВФ. За розрахунками, отримавши 2024 року кредитів МВФ на $5,4 млрд, Україні необхідно буде збільшити виплати з обслуговування боргу 2025 року до $1,1-1,2 млрд.
Крім того, є цінні папери України, прив’язані до ВВП 2015 року, які дійсні до 2041 року. У 2015 році прем’єр-міністр Яценюк і міністр фінансів Яресько підписали угоду з кредиторами, яка дещо знизила суму боргу в обмін на цінні папери, виплати за якими обов’язкові, якщо економічне зростання України перевищить 3 відсотки ВВП, починаючи з 2019 року. Що більше зростання, то більші виплати. В умовах післявоєнного відновлення виплати за цими зобов’язаннями можуть сягати 1-2 млрд доларів на рік і більше за номінального обсягу цінних паперів 3,2 млрд доларів.
У 2023 році українська економіка зросла на 5,3 відсотка, а це означає, що вже у 2025 році Україні доведеться виплатити, за моїми оцінками, $700-$800 млн “податку на зростання української економіки” на користь кредиторів, яких Міністерство фінансів роками намагалося приховувати.
Отже, приблизно половина допомоги США і ЄС Україні 2024 року піде на обслуговування боргу кредиторів усередині і за межами України.
Щоб знизити навантаження на держбюджет, у травні-червні 2024 року Мінфін і кредитори України провели переговори про реструктуризацію $20-мільярдного боргу (єврооблігації) та модифікацію цінних паперів, прив’язаних до ВВП. Поки що переговори не привели до якогось спільного рішення. Якщо реструктуризація боргу не вдасться до 1 серпня 2024 року, Україні доведеться виплатити близько $3,75 млрд відсотків за єврооблігаціями до кінця 2024 року.
