Українські прізвища — це не просто слова, які ідентифікують людину. Вони зберігають у собі історію родів, княжих династій, ремесел, професій та навіть дохристиянських культів. Багато з них з’явилися ще тоді, коли в Європі не було сталих родових назв, і донині несуть у собі унікальну інформацію про минуле.
Коли з’явилися перші українські прізвища
Фахівці відзначають, що прізвища почали формуватися ще за княжої доби. Знатні родини мали спадкові додаткові імена, які виконували функцію родових означень. Справжня система прізвищ закріпилася у XIV–XV століттях, коли українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, Галицько-Волинського князівства, а пізніше — Речі Посполитої.
Тоді сформувалися характерні суфікси: –енко, –ук/–юк, –ич/–ович, –ський/–цький, –ець/–анець, –айло, –ко, –ак, –ун.
Типи найстародавніших українських прізвищ
-
Прізвища на –енко (XI–XIII ст.)
Означали «нащадок» або «той, хто походить від…». Поширені приклади: Петренко, Остапенко, Дмитренко, Гриценко. -
Прізвища на –ич/–ович (XII–XIV ст.)
Носили їх представники княжих та боярських родів: Данилович, Романович, Іванович. -
Прізвища на –ський/–цький (XIV ст.)
Походили від назв поселень і були шляхетськими: Костецький, Збаразький, Острозький, Корецький. -
Прізвища на –ук/–юк (XIII–XIV ст.)
Характерні для Волині, Полісся та Поділля: Ковальчук, Гаврилюк, Мирончук, Гнатюк. -
Прізвища від дохристиянських імен (XI–XIII ст.)
Включають Тур, Туренко, Левко, Ворон, Сокіл, Дубенко. -
Прізвища від професій (XIII–XV ст.)
Коваль, Коваленко, Гончар, Гончарук, Писар, Пастух, Мельник. -
Прізвища з тюрксько-кипчацьким корінням (XII–XIV ст.)
Походять від контактів з половцями, кипчаками, ногайцями: Карась, Козак, Сагайдак, Татаренко.
Найстародавніші прізвища в документах XI–XIV століть
Даниловичі, Романовичі, Туровичі, Острозькі, Збаразькі, Корецькі, Ходкевичі, Глинські, Карачевичі, Митко/Митьків, Кондратенко.
Чому вони збереглися донині
Українські землі були густонаселеними, політично роздрібненими та міжкультурним перехрестям. Це сприяло ранньому формуванню стабільних родових назв. Прізвища на –енко досі становлять понад 38% усіх українських прізвищ. Найдавніші княжі та шляхетські прізвища найчастіше зустрічаються у Галичині та на Волині, а найбільше різноманіття — в Одеській, Чернівецькій та Закарпатській областях.
Українські прізвища — це жива історія. Вони ведуть нас до Київської Русі, княжих династій, козацької доби і навіть у світ давньослов’янських вірувань. Кожне прізвище — це частина родового коду та нашого спільного минулого.

