Американська агенція з міжнародного розвитку (USAID) призупинила реалізацію своїх програм допомоги на 90 днів. Це рішення було ухвалене після відповідної постанови Державного департаменту США.
За даними парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, після початку повномасштабного вторгнення USAID надала в Україні 2,6 мільярда доларів на гуманітарну допомогу, 5 мільярдів доларів на розвиток та ще 30 мільярдів доларів у формі прямої бюджетної підтримки. І попри те, що в українському сегменті соцмереж, у більшості, обговорюються гранти громадським об’єднанням, зараз насамперед постраждають ВПО, енергетика та малий і середній бізнес.
Один із впливів цієї допомоги на український ВВП полягає в тому, що значна частина коштів виділялась не на заробітні плати учасникам грантових проєктів, а на економічний розвиток. Приміром, програми підтримки аграріїв, розмінування, відновлення окремих видів виробництва після російських обстрілів (мова як про ремонт, так і про закупівлю різноманітного обладнання), або, за потреби, релокація таких виробництв…
Далеко не завжди в таких випадках допомагає держава. Але з дискусій, які останнім часом розгорнулись у соцмережах, можна зробити висновок, що про це не знають не лише пересічні громадяни, а й українські чиновники.
Тобто, багато чого в країні робиться коштом американського народу, за рахунок тієї ж USAID, але на загал складається враження, що це нібито робить держава Україна.
Що треба розуміти про ситуацію з призупиненням допомоги USAID?
По-перше, це одразу відчують люди, які безпосередньо отримували гуманітарну допомогу. Тобто, для ВПО, які просто не будуть мати можливості купити собі хліба, вона була критична. Але маю надію, що цей сегмент відновлять завчасно, не очікуючи, коли спливуть ті 90 днів. Наскільки я знаю, наприклад, програми, які пов’язані з закупівлею ліків (життєво важливі проєкти гуманітарної допомоги) не будуть зупинені. Тобто, виключення є.
Також відчутною зупинка програм USAID буде для частини українців, які втратять через це роботу. Це не означає, що вони зовсім залишаться без засобів для існування, однак вони не підуть в магазини витрачати свої кошти. А це, у свою чергу, зменшить (хоча й не критично) обсяги торгівлі.
По-друге, міжнародна допомога – це валютні надходження в Україну. І відсутність якоїсь частини коштів може дещо розбалансувати нашу валюту, це вплив на наш платіжний баланс (але це питання до Національного банку). Проте тут варто пам’ятати, що зараз значну суму Україні виділяють також європейці.
Тобто, девальвація гривні можлива, це треба розуміти, але вплив був би сильно гірший, якби допомоги зовсім не було, і якби її не було протягом усього 2025 року. На щастя, про це зараз не йдеться.
По-третє, скорочення допомоги через проєкти USAID позначиться на цінах на різні товари в Україні. Тобто, це не щось ефемерне, а прямий вплив. Наприклад, зупинка програми розмінування означає, що не буде оброблене якесь заміноване поле, тобто, з нього не буде врожаю. Або інший приклад: якщо раніше підприємець, який займається сільським господарством, для закупки техніки для збору врожаю чи для його обробки міг отримати грант, то зараз він змушений буде йти за кредитом. Тобто, або підприємець, зважаючи на ризики, взагалі не буде виготовляти продукцію, або у вартість кінцевого продукту буде закладено суму з відсотками, яку він змушений буде повертати фінансовій установі. Таким чином, здорожчають товари на полицях наших магазинів. І це торкнеться безпосередньо кожного українця…
Тож, підсумовуючи, з одного боку, три місяці, на які зупиняється допомога USAID – це не катастрофа. Як на мене, це просто призведе до певних нових запитів. З іншого боку, президент України заявив, що держава буде компенсувати певні втрати по окремих програмах. Але це великі кошти, і я не знаю, звідки наш уряд буде їх брати в умовах обмеженості фінансування.
Ілля Несходовський, економіст, керівник аналітичного напряму мережі АНТС
