Стократне зростання мінімальних цін на електроенергію: які ризики для економіки?

Національна комісія, яка продовжує державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розглядає можливість значного підвищення мінімальних граничних цін на ринку електроенергії. За повідомленням, вони можуть збільшити майже 100 разів, і це рішення може набути чинності вже влітку 2025 року.

Про це йдеться у листі Федерації роботодавців України до НКРЕКП, який є у розпорядженні UAprom.

Федерація роботодавців України закликала НКРЕКП надати пояснення щодо запланованого підвищення прайскепів на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку з 10 грн/МВт·год до більш ніж 1000 грн/МВт·год. За оцінками Федерації, таке підвищення призведе до щорічних фінансових втрат для українських підприємств на суму понад 6,2 млрд грн.

У Федерації зауважили, що встановлення мінімальних цін на електроенергію є неконкурентним і європейські країни не застосовують аналогічні практики. Це ставить під питання відповідність ініціативи європейським стандартам регулювання енергетичних ринків.

Окрім цього, Федерація роботодавців України вимагала скасування рішення НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2200, яке встановлює новий тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК “Укренерго” на 2025 рік. Згідно з цим рішенням, тариф буде збільшений майже на 30%. Федерація стверджує, що таке рішення є необґрунтованим і непрозорим, що ще більше ускладнює фінансову ситуацію підприємств.

Закриття торгів електроенергією та зниження прозорості ринку

У другій половині 2024 року в Україні були введені обмеження на публікацію даних про торги електроенергією. З 30 грудня 2024 року, посилаючись на воєнний стан, АТ “Оператор ринку” припинило публікацію інформації про торги на ринку “на добу наперед” і внутрішньодобовому ринку. “Українська енергетична біржа” також закрила вільний доступ до аукціонних бюлетенів та бюлетенів середньозважених цін.

Нагадаємо, напередодні звільнення з “Укренерго” ексголови компанії Володимира Кудрицького, одразу кільком приватним компаніям були надані держгарантії фінансування. Серед цих фірм виявилися підприємства родини керівниці Хмельницького МСЕК Тетяни Крупи та колишнього високопосадовця ФДМУ Олександра Візіра. В той час, як Крупа вже має підозру та перебуває в СІЗО, Візір й досі – поза увагою НАБУ.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

НАБУ проводить процесуальні дії у відношенні топових співробітників СБУ. Джерела

За інформацією наших джерел, наразі проходять процесуальні дії з...

Шкільне харчування на мільярди: як компанії литовського бізнесмена закріпилися на бюджетному ринку України

Ринок шкільного харчування в Україні вже багато років залишається...

Коломойський заявив у суді, що Міндіч попередив його про підозру за тиждень до обшуків

Олігарх Ігор Коломойський заявив, що заздалегідь знав про підготовку...

Газпром знову програв справу проти Нафтогазу на $1,4 млрд

Федеральний Верховний суд Швейцарії відмовив російському Газпрому у скасуванні...

У мережі поширюють відео наради, де мер Дніпра Філатов говорить про «перевагу» РФ на початку війни

У соціальних мережах почали активно поширювати відео, на якому,...

Боротьба за митницю загострюється: конкурента Меньшикова можуть прибрати через перевірку НАЗК

У кулуарах влади розгортається новий конфлікт навколо конкурсу на...

У мережі поширюється інформація про смерть 15-річної дівчини після інциденту з ТЦК у Тернополі

У соціальних мережах та на окремих інтернет-ресурсах поширюється інформація...

У Раді пропонують заборонити силову мобілізацію працівниками ТЦК

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує змінити порядок...