Макрон висунув імовірність введення іноземних військ в Україну, але Берлін та багато інших столиць проти.
Франція створює альянс країн, відкритих для потенційного відправлення західних військ в Україну — і в процесі поглиблює своє зіткнення з більш обережним Берліном.
Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне перебував у Литві в п’ятницю, де зустрівся зі своїми балтійськими та українськими колегами, щоб підтримати ідею, що іноземні війська можуть зрештою допомогти Україні в таких сферах, як розмінування.
«Не Росія вказувати нам, як ми маємо допомогти Україні в найближчі місяці чи роки», — сказав Сежурне на зустрічі під головуванням міністра закордонних справ Литви Габріелюса Ландсбергіса за участю його українського колеги Дмитра Кулеби. «Це не справа Росії організовувати, як ми розгортаємо наші дії, чи встановлювати червоні лінії. Тому ми вирішуємо між собою».
Сежурне неодноразово називав операції з розмінування можливістю, кажучи, що це «може означати наявність певного персоналу, [але] не воювати».
Зустріч відбувається в той момент, коли Україна страждає від нестачі артилерійських боєприпасів, що ускладнює зупинку люті російських атак.
“Україна не просила нас надіслати війська. Україна просить нас надіслати боєприпаси на даний момент”, – сказав французький міністр. «Ми нічого не виключаємо на найближчі місяці».
Балтійські міністри похвалили Францію за «нестандартне мислення».
Минулого місяця президент Франції Еммануель Мейкон підняв питання про те, що в Україну, можливо, доведеться відправити західних солдатів; одразу після цього більшість європейських країн — включаючи Німеччину, Чехію та Польщу — заявили, що не мають таких планів . Проте три балтійські країни — найбільш схильні до будь-якої російської атаки, якщо Москва досягне успіху у своїй війні проти України — набагато більш відкриті до цієї ідеї.
Варшава також змінює позицію.
«Присутність сил НАТО в Україні не є немислимою», — заявив міністр закордонних справ Радослав Сікорський у п’ятницю в Польщі, додавши, що він цінує ініціативу Макрона, «оскільки йдеться про те, що [президент Росії Володимир] Путін боїться, а не ми боїмося Путіна. .”
Сежурне висловив стурбованість тим, що Москва націлилася на країни Балтії, які раніше були частиною радянської імперії, а тепер є членами ЄС і НАТО.
Ландсбергіс із Литви повторив Сежурне.
«Ніяких «але» бути не може. Ми повинні провести червоні лінії для Росії, а не для себе. Жодна форма підтримки України не може бути виключена. Ми повинні продовжувати підтримувати Україну там, де це найбільше потрібно”, – сказав він.
Незважаючи на те, що Німеччина є найбільшим європейським донором військової допомоги Україні, вона зазнала шаленого тиску через своє небажання відправити Києву крилаті ракети великої дальності Taurus через страх спровокувати Москву. У п’ятницю Кулеба ледь помітно вдарив по цій стриманості.
«Мені особисто набрид… страх ескалації», – сказав він. «Наша проблема в тому, що у нас все ще є люди, які думають про цю війну через страх перед ескалацією».
Кулеба продовжив: «Якої ескалації ви боїтеся? Що ще має статися з Україною, щоб ви зрозуміли, що цей страх марний? Чого ви очікуєте від Путіна? Ну, я послав танки, але я не послав ракети». або війська, то, може, ти будеш мені приємнішим, ніж іншим?» Не так Путін думає, не так він ставиться до Європи».
