Дефіцит боєприпасів і військового обладнання, що спричинив затримку допомоги зі США, може зробити нинішню лінію фронту дуже вразливою. Цим можуть скористатися російські війська для раптового прориву, вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW). Західні ЗМІ навперебій роблять прогнози про те, що росіяни розгорнуть найближчим часом масштабну наступальну кампанію всією лінією фронту або ж відкриють фронт на Харків чи на Суми, а то й на Київ.
Але перш ніж впадати в паніку, давайте проаналізуємо всі можливі сценарії.
На сьогоднішній день російське угруповання чисельно являє собою піхотну компоненту в 470 тисяч тіл із механізованою компонентою до 3 тис. танків, приблизно 7 тис. бойових броньованих машин, понад 4 тис. одиниць ствольної артилерії і 1100 РСЗВ.
Уся ця маса розосереджена на кілька груп військ за зонами відповідальності. Частина контролює Крим, частина – лівобережну Херсонщину. Група військ “Схід” контролює південну частину Донецької області та частину Запорізької області по адміністративному кордону. Група військ “Південь” розосереджена по більшій частині Донецької області, група військ “Центр” – знаходяться в Луганській області, Лиманський напрямок. Група військ “Захід” являє собою Куп’янський напрямок Луганської області.
Найбільшим досягненням російської армії за минулий рік стало захоплення Авдіївки. Маленьке містечко площею 29 км² окупаційні війська штурмували п’ять місяців, задіявши від 60 до 80 тисяч особового складу, понад 450 танків, понад 1300 ББМ, приблизно 1200 одиниць ствольної артилерії і до 300 одиниць РСЗВ.
При цьому втрати російських окупаційних військ на цьому напрямку становили тільки вбитими 20 тисяч, а постійне поповнення ресурсу склало загальною чисельністю 120 тисяч осіб. Тобто, тільки на цей навіть не напрямок, а локацію РВВ змушені були зосередити угруповання, яке можна порівняти за чисельністю з одним з угруповань військ.
Складно назвати видатним досягненням такий наступ, не кажучи вже про те, що для наступу на Харків, Суми чи Київ потрібен зовсім інший ресурс, що обчислюється сотнями тисяч тільки особового складу, не кажучи вже про механізовану компоненту.
Однак це не означає, що російські окупанти відмовляються від наступу, їхні цілі на 2024-й рік гранично ясні. До них входять два важливих у розумінні РФ міста – Часів Яр і Куп’янськ.
Після окупації Авдіївки Часів Яр став одним із пріоритетів наступу РФ: як важливий транспортний вузол, вихід на Костянтинівку і як домінуюча висота в регіоні. Часів Яр розташований у зоні відповідальності групи військ “Південь”, яка зосередила близько 110 тис. особового складу, близько 400 танків, 1600 ББМ, 1150 одиниць ствольної артилерії і 300 РСЗВ. Але для проведення цієї операції їй потрібно ще більше “м’яса” – а це безпосередньо залежить від проведення другої хвилі мобілізації. Тож активізації процесів слід очікувати в другій половині 2024 року.
Другий важливий напрямок – це Куп’янськ із планами виходу росіян на правий берег Оскола. Група військ “Захід”, яка за минулий місяць серйозно реорганізувалася і посилилася, зосередила 81 тис. чол. особового складу, понад 1100 танків, приблизно 1900 ББМ, понад 800 одиниць ствольної артилерії, майже 300 одиниць РСЗВ. Цей показник комплектації у РВВ по всій зоні бойових дій належить до зразково-показових, а тому ця група військ хоч поки що і не найчисленніша, але найбільш боєздатна.
Проте, незважаючи на такий високий рівень комплектації, їй доводиться оперувати лінією фронту понад 150 км, а не концентрувати всю цю проривну міць на одній ділянці. Експерти також очікують активізацію цієї сили в другій половині 2024 року.
В іншому ж подужати наступальну кампанію по всій лінії фронту росіяни не зможуть – не вистачає для таких дій ресурсу. Відкрити другий фронт, на Харків чи Київ – тим більше. Безумовно, противник спробує скористатися відсутністю західної допомоги, однак для оборони українським силам знадобиться значно менше зброї, ніж для наступу.