Аналітик Олексій Копитько зазначає прогнозоване зростання публікацій зі сценаріями гіпотетичної окупації Харкова росіянами. Але настрій людей, які все одно залишаються в місті, свідчить: нічого тут ворогу не світить, окрім ганьби та приниження.
Подивився чергову хвилю матеріалів різного ступеня занепадництва на тему гіпотетичної окупації Харкова росіянами. Спеціально перевірив — 15 грудня я викладав пост про те, що передбачень і “планів захоплення” Харкова буде ще багато. І їх таки буде багато. І чим далі — тим страшніше, з картинками. Завтра спробую розгорнуто внести свою лепту в цей фестиваль паніки та істерики.
Поки що дві короткі репліки.
Перше — не читайте/не слухайте різних віщунів та інших інфоциганів, які паразитують на темі оборони й оцінюють імовірність наступу на Харків за візерунками на своєму настінному килимі. У тому числі — західних, вони ще гірші, у них навіть килимів немає. Хочете відстежувати ситуацію на фронті та варіанти її розвитку — читайте Костянтина Машовця. Як і всі, Костя може помилитися, але він професіонал, там не буде ворожіння за нерестом риб і довідником “Народні танці Африки”.
Друге. Коли на тлі того, що відбувається, колеги з дружніх країн запитують, а чому в Харкові так багато людей, я чесно відповідаю. Серед моїх близьких, друзів і знайомих — яскраві представники міського соціуму, діячі науки і культури, інженери, педагоги, підприємці. Глибоко інтелігентні, загалом, люди. А також звичайні городяни, сусіди, широкий зріз. Практично всі мають дуже прозору мотивацію залишатися в Харкові, незважаючи ні на що, брати участь або підтримувати оборону. Мотивація зводиться до тези “а от х@& цим п@$%рам!” і приблизно так само дослівно формулюється. Тому прогноз: буде непросто, але в Харкові росіянам нічого не світить, окрім ганьби та приниження.
