Зараз він обіймає посаду голови Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокуратури. Серед його функцій – питання екстрадиції. Тобто, по суті, Адеішвілі відмовив Грузії в екстракції самого себе, що, теоретично, може вказувати на конфлікт інтересів у його перебуванні на нинішній посаді.
При цьому небажання Адеішвілі повертатися на Батьківщину цілком зрозуміле.
З 2003 до 2012 року він обіймав високі посади в команді тодішнього президента Саакашвілі – двічі був міністром юстиції, генпрокурором і главою президентської адміністрації.
Але після програшу партії Саакашвілі на парламентських виборах 2012 року Адеішвілі покинув Грузію. Проти нього на батьківщині було відкрито низку кримінальних справ, за якими екс-міністр місцевими судами був визнаний винним.
Найгучніша зі справ стосувалася катувань ув’язнених у підвідомчих Адеішвілі, як міністру юстиції, в’язницях.
У 2012 році, за кілька днів до парламентських виборів у Грузії, було опубліковано кадри тортур і знущань над ув’язненими в грузинських в’язницях. Опозиція (партія “Грузинська мрія” Іванішвілі) звинуватила владу у створенні системи катувань у в’язницях. Влада це заперечувала і звинувачувала опозицію в провокації. Але відео викликало велике обурення в Грузії і партія Саакашвілі вибори програла, а його команда тоді втратила реальну владу в країні.
Пізніше прокуратура Грузії стверджувала, що і тортури, і їхню зйомку здійснювали на замовлення Адеішвілі.
“На початку вересня міністру юстиції Грузії Зурабу Адеішвілі стало відомо, що співробітник департаменту з виконання покарань Володимир Бедукадзе вивіз за кордон кадри нелюдського поводження з ув’язненими, щоб показати їх європейським правозахисним організаціям і ЗМІ. Адеішвілі, разом із директором Глданської в’язниці №8, розробив схему, згідно з якою співробітники в’язниці – Леван Пхаладзе, Давид Парулава, відомі на прізвиськах “Басті” і “Бубу”, мали бити ув’язнених і записувати це на камеру, а після цього інший співробітник – Леван Пурцхванідзе заявив, що знімав на камеру тортури і побиття за завданням “Грузинської мрії” та нібито отримав за це 40 тисяч доларів”, – йшлося в заяві прокуратури.
Також Адеішвілі визнано винним у незаконному відчуженні винного заводу, захопленні телекомпаній “Імеді” та “Іберія”, викраденні та жорстокому насильстві щодо депутата Коби Давіташвілі, банкрутстві банку “Карту” та вбивстві 19-річного Бути Робакідзе поліцейськими.
Адеішвілі свою провину заперечує.
Грузія 2013 року оголосила Адеішвілі в міжнародний розшук, і два роки він був у “червоному” списку Інтерполу. Але 2015 року Інтерпол припинив розшук екс-міністра.
Зазначимо, що на початку 2015 року Адеішвілі якраз став радником при Кабміні України. У травні того ж року одеським губернатором став його соратник Михайло Саакашвілі.