Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році багато вчених припускали, що територія навколо станції перетвориться на мертву зону, де життя буде практично неможливим. Однак за десятиліття після катастрофи природа продемонструвала протилежне: численні види рослин, тварин і мікроорганізмів не лише вижили, а й пристосувалися до умов підвищеної радіації.
Одним із найбільш незвичайних організмів, що привернув увагу дослідників, стала пліснява Cladosporium sphaerospermum. Цей гриб давно відомий науці, але саме у зоні відчуження Чорнобильської АЕС він продемонстрував особливу здатність — активно рости в місцях із високим рівнем радіації.
Дослідники звернули увагу, що гриб не просто витримує опромінення. За спостереженнями, він особливо добре розростається саме в найбільш забруднених радіонуклідами місцях. Це наштовхнуло вчених на припущення, що організм може використовувати радіацію як джерело енергії.
Ця властивість зацікавила фахівців, які працюють над проблемою захисту людей від космічного випромінювання. Під час космічних польотів астронавти піддаються значно більшому рівню радіації, ніж на Землі. Сьогодні для захисту космічних кораблів використовують спеціальні екрани, але вони значно збільшують вагу апаратів, а кожен додатковий кілограм у космосі коштує дуже дорого.
Тому вчені шукають альтернативні рішення. Однією з таких ідей стало використання біологічних матеріалів, здатних поглинати радіацію.
Щоб перевірити можливості гриба Cladosporium sphaerospermum, дослідники провели експеримент на Міжнародній космічній станції. Зразок гриба доставили на орбіту у спеціальному модулі CubeLab.
У межах експерименту гриб вирощували у герметичній чашці Петрі. Половину контейнера заповнили поживним середовищем із грибом, а іншу половину залишили без нього. Під обома частинами розмістили датчики радіації.
Результати показали цікаву деталь: датчики під шаром гриба фіксували трохи нижчий рівень радіації, ніж у частині без плісняви. При цьому чим товстішим ставав шар гриба, тим помітнішою була різниця.
Автори дослідження наголошують, що поки що це лише підтвердження концепції. Експеримент був невеликим, і для остаточних висновків потрібні додаткові дослідження.
Втім, науковці припускають, що в майбутньому подібні організми можуть стати основою для так званих живих протирадіаційних щитів — біологічних матеріалів, які здатні захищати космічні кораблі або навіть майбутні колонії людей на інших планетах.
Таким чином, організми, що змогли вижити у зоні Чорнобильської катастрофи, можуть допомогти людству у дослідженні космосу.
