Гринкевич, Морозюк і корупційні скандали на постачанні армії. Що про це відомо

Набирає обертів скандал із львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем, якого називають одним із найбільших постачальників Міноборони. 29 грудня його затримали за спробу підкупити одного з керівників ДБР хабарем у 500 тисяч доларів.

Про це повідомили Державне бюро розслідувань та Офіс генпрокурора.

11 січня ДБР вже заявило, що майно сім’ї та підконтрольних Гринкевичу компаній арештували. Міноборони та Львівська обласна адміністрація розривають контракти з компаніями родини, а дружина бізнесмена навіть звільнилась з вузу.

Слідчі розповідають, що бізнесмен нібито пропонував хабар за допомогу повернути йому майно, вилучене з підконтрольних йому компаній під час розслідування кримінальної справи.

Кілька місяців тому ДБР почало розслідування за фактом “оборудок із закупівлями одягу і білизни для ЗСУ”, які, за даними слідства, мав постачати львівський бізнесмен.

Підконтрольні йому компанії нібито виграли 23 тендери на 1,5 мільярда гривень на постачання одягу Міноборони.

Слідство стверджує, що оборонні замовлення мали виконувати компанії, які раніше займалися будівництвом. І не мали належних виробничих, складських та інших можливостей, щоб виготовляти і зберігати речі для потреб Міноборони.

У результаті шість контрактів не виконали повністю, а щонайменше за сімома – поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, “але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань”, кажуть слідчі.

Також правоохоронці вказують, що вісім договорів виконали із запізненням від 3 до 5 місяців.

За попередніми оцінками, каже ДБР, це призвело до зриву постачання і збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень.

Крім того, ціни на товари для Міноборони були завищені, кажуть силовики.

“Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів”, – кажуть в ДБР.

За попередніми оцінками, сума збитків за високі ціни може сягати понад 1 мільярд гривень.

Слідство триває, а майно, яке під час розслідування арештували, бізнесмен нібито намагався повернути собі за 500 тисяч доларів, за що його і затримали.

30 грудня Печерський райсуд Києва відправив Гринкевича під варту з можливістю застави у понад 429 мільйонів гривень. Той її досі не вніс.

Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.

За це йому може загрожувати до восьми років в’язниці.

І це ще немає результатів розслідування ДБР та підозри про можливі “оборудки” із закупівлями для Міноборони.

Але журналістка Тетяна Ніколаєнко з громадської антикорупційної ради Міноборони вказує, що на самого Ігоря Гринкевича жодна з компаній не оформлена. Дружина та донька вийшли з бенефіціарів, а одна з компаній записана тільки на сина.

11 січня ДБР повідомила, що усе майно сім’ї та підконтрольних їй компаній арештували.

Також ДБР уточнило, що провели обшуки за адресами проживання та роботи бізнесмена, за адресами проживання директорів та офісів і підконтрольних йому компаній.

“Для забезпечення відшкодування спричинених збитків наклали арешти на нерухоме майно, транспортні засоби преміумкласу, які перебувають у власності сім’ї бізнесмена, а також на майно та рахунки підконтрольних йому компаній”, – йдеться у заяві.

Також слідчі отримали висновок, що вся поставлена продукція компаніями Гринкевича на потреби МОУ у 2023 році не відповідає якісним характеристикам та неможлива для використання військовослужбовцями Збройних Сил України.

Реакція Міноборони

Після скандалів міністерство вирішило розірвати угоди з компаніями, пов’язаними з Гринкевичами, які є одними із найбільших їхніх постачальників.

“Яка позиція Міноборони щодо “кейсу Гринкевичів”? Позиція така: після публікацій в ЗМІ міністерство оборони одразу ухвалило рішення про розірвання договорів, які попередньо були укладені”, – сказав заступник міністра оборони Віталій Половенко на пресконференції в “Інтерфакс-Україна”.

Пізніше він уточнив, що в міністерства залишився один контракт з компанією Гринкевича. Це угода на харчування військових у Миколаївській та Херсонській областях, вона діє з 1 січня по 1 квітня 2024 року.

“Це була остання угода, яку уклав департамент ресурсного забезпечення, який зараз розформовують. Угода укладена за результатами тендеру, проведеного на Прозоро – до того, як нам стало відомо про арешти і затримання”, – сказав Павленко.

Він додав, що в міністерстві почали ретельні та окремі службові перевірки тендерів, контрактів та якості послуг.

Харчування військових – це пріоритет, каже Павленко. Але “якщо зʼявляться хоч якісь підстави розірвати цей останній контракт достроково — ми негайно це зробимо”.

Журналісти, які розслідували діяльність Гринкевича, пишуть, що це можуть бути не всі скандали бізнесмена.

Раніше були історії з незавершеним будівництвом військової частини на Житомирщині і роботами на полігоні “Широкий лан” у Миколаївській області.

Компанії Гринкевича вигравали тендери Міноборони на харчування, а їхній благодійний фонд Hope.ua каже, що будує соціальне житло для переселенців.

“Христос Народився”. Як відбулося затримання

Печерський райсуд Києва на днях опублікував рішення про арешт бізнесмена за спробу дати хабар представнику ДБР – 500 тис. доларів. Судячи з опису справи і збігу всіх деталей, скоріше за все, йдеться про затриманого напередодні нового року Ігоря Гринкевича.

У документі є цікаві деталі. За цю суму бізнесмен нібито хотів, щоб ДБР допомогло повернути арештований на митниці товари – комплекти спідньої білизни, бойові сорочки, футболки. Всі ці речі призначалися для військових.

Якимось чином бізнесмен, якого у тексті судового рішення називають Особа 8, дізнався про кримінальну справу щодо його компаній і почав спілкуватися з представником ДБР – з заступником керівника головного слідчого управління відомства.

Підприємець відправляв йому повідомлення у Signal і запропонував зустріч, посилаючись на спільних друзів. На заправці на Севастопольській площі у Києві він запропонував слідчому хабар у 500 тис. доларів за допомогу з арештованим товаром.

Після цієї зустрічі представник ДБР подав рапорт про вчинення злочину і фіксував всю переписку з бізнесменом, відмовившись розмовляти з ним по телефону.

25 грудня підприємець надіслав слідчому повідомлення: “Христос Народився. коли бачимось?” Вони узгодили зустріч у ресторані поблизу залізничного вокзалу. Там чекали правоохоронці. Під час передачі хабаря бізнесмена затримали.

Львівська влада розриває контракти

Свою позицію щодо скандалу з Гринкевичем висловлюють люди, які з ним раніше співпрацювали.

У публікаціях ЗМІ часто можна побачити фото, де за великим столом Гринкевич сидить з керівником Львівської ОВА Максимом Козицьким та керівником Львівської обласної ради Юрієм Холодом.

Вони підписують меморандум про співпрацю з благодійним фондом Гринкевичів Hope.ua, який має перетворити Журавневський психоневрологічний інтернат на обласний центр соціальної реабілітації дітей з ПТСР чи травмою війни.

Реставрацію і ремонт фонд Гринкевичів мав фінансувати на 70% (отримавши на це грант у Нідерландів на 4 млн євро), решту мала фінансувати Львівська ОВА.

Спочатку Козицький казав, що “що ніяких претензій” до цієї “великої та відомої” благодійної організації не має.

Проте 9 січня керівник області та керівник облради Юрій Холод повідомили, що розірвали меморандум про ремонт фондом Гринкевича закладу у Журавному. Козицький визнав, що тепер грошей Нідерландів не буде і проєкт провалиться.

“Тендери з компаніями Гринкевича будуть переглянуті та розірвані!” – написав пізно ввечері 9 січня Козицький.

“Гринкевич виявився нечесним на слово і руку”, – визнав Козицький.

Керівник ОВА каже, що влада області почала співпрацю з бізнесменом ще у далекому 2012 році.

До цього часу проти двох компаній бізнесмена порушили два кримінальних провадження. В одному випадку, пише Козицький, “були заактовані роботи, яких не зробили, в іншому – не в повному обсязі поставлене обладнання”.

Минулого літа за позовом Львівської обласної державної адміністрації Касаційний кримінальний суд постановив стягнути з компаній Гринкевича матеріальну шкоду в понад 118 тисяч гривень, розповідає Козицький.

Щодо іншого кримінального провадження – адміністрації відшкодували 721 тисячу гривень.

Усе це було до того, як Козицький очолив адміністрацію, каже він. Сам Козицький став керівником області в 2020 році, а до того займався бізнесом у сфері енергетики.

Але вже на посаді сам підписав з Гринкевичем три нові угоди.

Вони стосувалися шкіл-довгобудів, які роками не могли побудувати. Попередній підрядник не виконав роботи, а завдяки компанії Гринкевича, каже Козицький, в одній із шкіл діти невдовзі можуть почати вчитися.

Ще одна угода стосується будівництва “центру безпеки громадян” у селі Східниця, бальнеологічного курорту в горах на Львівщині.

Реакція Гринкевичів

Син бізнесмена Роман Гринкевич у сторіз в інстаграмі, які встигли заскрінити декілька ЗМІ, заявив, що “впевнений” – діяльність його сім’ї “відбувалася в умовах чинного законодавства”.

“Виправдовуватися, лити бруд, шукати компромат або його створювати (ми – Ред.) точно не будемо”, – написав Гринкевич-молодший.

Син затриманого бізнесмена вважає, що скандал навколо сім’ї замовили, і нібито навіть знає імена “замовників” та “вигодонабувачів”.

Він впевнений, що правоохоронці, а також в самому міністерстві оборони “розберуться у всьому, користуючись офіційними даними”.

Роман Гринкевич каже, що сім’ї “є, чим відповісти”, але вони робитимуть це “виключно законним способом, аргументовано та чітко”.

Реакції від інших членів сім’ї поки що не було.

Проте свою позицію пізно ввечері 9 січня оприлюднив благодійний фонд Гринкевича.

“У зв’язку з підвищеною увагою до фонду та інформацією, що шириться інтернетом, вимушені дати передчасний коментар”, – заявили у фонді.

Фонд висловив готовність перевірок, щоб показати “абсолютну прозорість роботи”.

“У нас більше 500 актів прийому-передачі, десятки подяк та тисячі фотографій звітностей”, – заявили у фонді і детально розписали, що і кому передавали.

У фонді закликали пам’ятати, що жоден орган чи людина в Україні не може собою підміняти слідства та суду.

Розкішне життя?

Пікантності скандалам навколо бізнесмена Ігоря Гринкевича додає розкішний стиль життя його дітей, зокрема доньки Ольги, про який ще влітку писали ЗМІ.

Донька Ольга і син Роман, як пишуть журналісти-розслідувачі, також мають чи мали частку в батькових підприємствах, до яких є питання в Міноборони.

Син затриманого Роман Гринкевич отримував почесну відзнаку як волонтер.

Роман має наречену – художницю Соню Морозюк.

25-річна дівчина співпрацює з одним із найвідоміших українських дизайнерів Русланом Багінським, відкриває свої виставки.

У соцмережах почали цькувати художницю. Писали, що Гринкевич придбав їй квартири. Але вона запевняє – все майно, яке вона купила торік – за її зароблені гроші, в її розвиток як художниці Гринкевич грошей не вкладає і взагалі вона знає свого нареченого тільки п’ять місяців, а слава прийшла до неї раніше.

11 січня дружина Ігоря Гринкевича, професорка Світлана Гринкевич, звільнилася із Національного університету “Львівська політехніка” за власним бажанням. Жінка працювала на кафедрі маркетингу та логістики.

Знайшли квартири художниці Морозюк

11 січня Агентство з розшуку та менеджменту вкрадених активів АРМА повідомило, що розшукало елітну нерухомість, дорогі авто та зброю Ігоря Гринкевича.

В АРМА повідомляють, що 60% бюджетних коштів, які підконтрольні фігуранту, юрособи отримували від Міноборони, виводили на користь інших афілійованих компаній. Працівники АРМА проаналізували інформацію про підконтрольні компанії і знайшли такі українські активи фігурантів кримінальної справи:

Ці дані передали до ДБР для арешту активів та їхньої майбутньої можливої конфіскації, заявили в АРМА.

11 січня ДБР повідомило , що арештувало нерухомість, авто преміумкласу, а також майно та рахунки підконтрольних Гринкевичу компаній. Проте, там не зазначили, чи були серед арештованого майна квартири художниці Морозюк.