Із 1 грудня в Україні набувають чинності оновлені правила бронювання військовозобов’язаних. Вони передбачають суттєві зміни в умовах надання відстрочок і торкаються як працівників, так і підприємств, які їх працевлаштовують. Військовий адвокат Роман Лихачов роз’яснив ключові аспекти цих змін і вказав на можливі ризики.
Коли скасовують відстрочки?
Зміни передбачають анулювання відстрочки у таких випадках:
- закінчення терміну її дії;
- завершення підприємством робіт для потреб армії;
- втрата підприємством статусу критично важливого;
- звільнення або припинення трудового договору із працівником.
Органи, які визначають критичну важливість підприємств, можуть у будь-який час переглянути відповідність підприємства критеріям. У разі втрати статусу, працівники автоматично втрачають бронювання.
Хто може отримати бронювання?
Нові правила визначають, що бронюванню підлягають:
- працівники критично важливих підприємств, чия зарплата перевищує 20 тисяч гривень;
- ті, хто стоїть на військовому обліку і має уточнені дані;
- особи, які не перебувають у розшуку.
Однак, за законом, бронюванню підлягатимуть не більше 50% військовозобов’язаних співробітників критично важливих підприємств. У разі потреби ця частка може бути збільшена за рішенням міністра оборони.
Процедура бронювання через “Дію”
Із грудня всі заявки на бронювання оформлятимуться через портал “Дія”. Процес розгляду триватиме до 72 годин. Проте є ризик: під час відвідування ТЦК для постановки на облік працівника можуть одразу мобілізувати.
“Цей момент із ТЦК несе корупційні ризики. У деяких випадках рішення про бронювання може затримуватися, що призводить до мобілізації працівників підприємств”, – зазначив Лихачов.
Що зміниться для підприємств?
Підприємства зі статусом критично важливих на 30 листопада 2024 року зберігають цей статус автоматично до кінця року. Проте до 28 лютого 2025 року вони повинні підтвердити свою важливість.
Протягом 10 днів із моменту набуття чинності постанови Кабмін має встановити чіткі критерії для визначення критичності підприємств.