Історія, що сягає XI століття: у Києві відкрили унікальні підземелля Печерської лаври

У столиці знову відкрили для відвідувачів Ближні печери Києво-Печерської лаври, які були недоступні протягом останніх трьох років. Саме з цих підземних келій майже тисячу років тому розпочалася історія монастиря.

Ближні печери, відомі також як Антонієві, названі на честь засновника обителі — преподобного Антонія Печерського. Загальна довжина підземних коридорів становить 383 метри, ширина сягає до 1,5 метра, а висота — близько 2,5 метра. Печери мають складну структуру переходів і відгалужень, що формувалися протягом століть.

У цих печерах спочивають видатні постаті української духовної та історичної традиції. Серед них — Ілля Муровець, якого вважають захисником українських земель і героєм народних билин, Нестор Літописець — автор давньої хроніки, відомої як «Повість минулих літ», а також лікар Агапіт, іконописець Аліпій, князь Микола Святоша та інші представники чернечої спільноти.

Як наголошують в Українському інституті національної пам’яті, Ближні печери мають важливе значення для духовної, історичної та культурної спадщини України. Вони є сакральним місцем для християн Центральної та Східної Європи.

Архітектурно печери складаються з трьох основних вулиць, з’єднаних переходами. Головною є Печерна вулиця, до якої примикає найдавніша церква Ближніх печер — храм Введення Богородиці до храму. Із трьох існуючих входів первісним вважають західний, що вів із притвору Хрестовоздвиженської церкви.

У підземеллях збереглися житлові келії ченців із характерними виступами для ліжка та столу. У стінах облаштовані ніші для ікон або свічок. Також у печерах є три церкви. Церкву преподобного Антонія Печерського звели наприкінці XVI — на початку XVII століття. Від неї веде відгалуження до крипти, відомої як «Батиєм убієнних». Наприкінці XVII століття в одній із колишніх келій облаштували ще одну церкву — на честь першого ігумена Варлаама.

Одне з найдавніших відгалужень веде до так званої спільної трапезної ченців часів Антонія Печерського. Коридор містить численні локули — гробниці у стінних нішах. Дослідники припускають, що частину поховань міг створити Марк Печерник. У стінах збереглися віконця затвірників — невеликі отвори для відлюдників, які обрали аскетичний спосіб життя.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Харчування і сон: які продукти можуть допомогти засинати швидше

Якість нічного відпочинку може залежати не лише від режиму...

Антикорупційні органи зацікавилися начальником відділу міграційної служби на Закарпатті

Антикорупційні органи звернулися до банків із вимогою надати інформацію,...

У Мукачеві дев’ять днів утримують у ТЦК чоловіка, який доглядає за матір’ю з інвалідністю

У Мукачеві виник резонанс навколо історії місцевого жителя Анатолія...

Київ готовий самостійно відновлювати міст Патона, якщо держава передасть його місту — Кличко

Мер Києва Віталій Кличко заявив, що столиця готова взяти...

Черговий будівельний конфлікт у Києві: на місці дитячого садочка планують збудувати багатоповерхівку

У Солом’янському районі Києва назріває черговий будівельний конфлікт. На...

Монітори фіксують активність авіації РФ: українців закликали уважно реагувати на тривоги

Російська армія може готувати новий масований обстріл території України...

Українські дрони проти іранських БПЛА: компанія «Дикі Шершні» відреагувала на чутки про експорт

Українська miltech-компанія «Дикі Шершні», яка розробляє дрони-перехоплювачі для боротьби...

Скандал із monobank: дівчина вимагає від Гороховського вибачень і компенсації

Дівчина, чиє фото опублікував співзасновник monobank Олег Гороховський, вимагає...