Після приходу Олексія Калини до керівництва «Газорозподільних мереж України» компанія почала швидко змінюватися — і ці зміни дедалі більше нагадують не кадрове оновлення, а системне формування впливової групи, пов’язаної саме з Харковом. Призначення, які відбулися за останні місяці, створили компактну, але повністю контрольовану вертикаль, у якій ключові напрями роботи ГРСУ зосереджені в руках людей із близького оточення Калини.
Першим сигналом стало призначення Євгена Швеця на посаду керівника юридичного департаменту. Це саме той напрям, через який проходять закупівлі, договори, суди й уся правова інфраструктура компанії. Швець був заступником Калини у Харківській міській раді, тож нинішній кадровий крок виглядає не випадковим, а цілком прогнозованим.
Далі — більше. Напрям проблемної заборгованості передали Андрію Ворожбянову, який раніше працював у харківській будівельній сфері. Ще один представник цього ж кола — Артем Павлов, котрий займався земельним контролем і тепер отримав впливовий блок, пов’язаний зі стягненнями та боргами.
Комунікацію з державними структурами очолила Тетяна Барабанщикова — колишня співробітниця кримської прокуратури. Саме там у свій час працював і Калина, тож нинішня управлінська конфігурація вибудовує замкнуту систему довіри, де особисті зв’язки мають більше значення, ніж попередній досвід у галузі.
Окремий фокус — створення потужного блоку контролю дисципліни споживання газу. Цей напрям має значний важіль впливу на бізнес, забудовників і споживачів. Підрозділ очолив Вадим Бойченко, а разом із ним до команди долучився Максим Ковальчук, який раніше контролював МАФи в Харкові. Така зв’язка створює інструмент тиску, здатний впливати на ключових гравців ринку.
Кадрова політика повторюється й у регіональних відділеннях — юридичні служби, служби безпеки та контроль газу поповнюються тими ж представниками харківського середовища.
Ці зміни виходять за рамки звичайного оновлення кадрів. Фактично формується модель, у якій юридичні ризики, боргова політика, безпека, взаємодія з державою та контроль споживання газу концентруються в руках однієї групи. Така вертикаль здатна впливати на фінансові рішення, тендери, кадрові призначення і навіть регіональну політику компанії.
Якщо тенденція продовжиться, ГРСУ може перетворитися з інфраструктурної держкомпанії на закритий клановий центр впливу, де походження важить більше, ніж компетентність, а ключові рішення ухвалюються у вузькому колі.

