Навколо міністра молоді та спорту Матвій Бідний виникла дискусія щодо кадрової політики та ролі позаштатних радників. За даними, оприлюдненими виданням НОН – СТОП, у міністра налічується близько 15 радників на громадських засадах, які мають доступ до внутрішніх процесів відомства без чітко визначених повноважень і формалізованої відповідальності.
Особливу увагу привертає постать одного з таких радників — Юрій Скрипаль. За інформацією, у Шевченківський районний суд міста Києва з 2017 року розглядається кримінальне провадження №12016100100014536, у якому Скрипаль обвинувачується за ч.4 ст.189 КК України (вимагання, вчинене організованою групою) та ч.3 ст.289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене організованою групою). Розгляд справи триває майже дев’ять років без остаточного вироку.
У матеріалах зазначається, що судові засідання неодноразово переносилися через неявку обвинувачених, а сторона захисту заперечувала проти примусового приводу. Також повідомлялося про самовідвід однієї із суддів після заяв про можливий тиск та пропозиції неправомірної вигоди. Окреме провадження щодо подій 2016 року завершилося виправдувальним рішенням через недоведеність вини після зміни позиції потерпілої сторони.
Паралельно Скрипаль у 2020 році балотувався до Київради від політичної сили Наш край. У 2024 році діяльність цієї партії була заборонена рішенням суду після встановлення фактів, пов’язаних із підривною діяльністю її представників, після чого відбулося припинення її функціонування.
Окремо зазначається, що Скрипаль займає посаду віцепрезидента Федерація самбо України — структури, яка має вплив на розподіл ресурсів у спортивній сфері. Таким чином, поєднання тривалого кримінального провадження, політичного минулого та управлінських функцій у спортивній федерації викликає суспільні запитання щодо критеріїв кадрових рішень у міністерстві.
Ситуація навколо радників без формалізованих повноважень порушує ширше питання прозорості управління та стандартів доброчесності в органах влади. В умовах суспільного запиту на реформи кадрові рішення потребують чіткої аргументації, прозорих процедур відбору та запобігання конфлікту інтересів.
