Кліматичні зміни в Україні та послідовне підвищення зимових температур призвели до різкого зростання життєвого циклу низки шкідників. Колорадський жук, шовкопряд та інші види, які раніше гинули взимку, тепер успішно переживають холодний сезон і швидше розмножуються. Про це в інтерв’ю «Телеграфу» розповів старший науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Дмитро Людвенко.
За даними Укргідрометцентру, середня зимова температура в Україні зросла з –3°C у 2000-х роках до +2°C у 2023–2025 роках. Така аномалія не лише розширює можливості для вирощування теплолюбних культур — зокрема бавовнику, — а й суттєво послаблює природний захист посівів від шкідників.
«За таких погодних умов підвищується ризик пошкодження кореневої системи при різких температурних коливаннях та збільшується життєвий цикл шкідників — колорадського жука, шовкопряда та інших, які не гинуть через м’які зими», — зазначив Людвенко.
Проблему поглиблює скорочення запасів вологи у ґрунті, що стало наслідком тривалих періодів спеки та нестабільних опадів. В окремих регіонах ситуація критична через знищену або недоступну зрошувальну інфраструктуру.
За словами завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, саме поєднання війни та потепління стало особливо руйнівним на півдні України.
«Показовим прикладом є Херсонщина, Запоріжжя та Донеччина. Підрив Каховської ГЕС, який зруйнував зрошення на 0,6 млн га, у поєднанні з різким потеплінням призвів до втрат урожайності 30–50% на площі 1,2 млн га», — наголосив науковець.
Через зміну клімату, зростання ризиків і обмежені можливості зрошення українські фермери дедалі частіше обирають ранньостиглі й посухостійкі сорти культур. Цей тренд уже помітно впливає на структуру посівів у центральних, південних і частково у східних регіонах.
Утім, навіть нові агротехнології не можуть повністю компенсувати вплив теплих зим на чисельність шкідників.
Минулого літа фермери з південних та центральних областей повідомляли про різке зменшення кількості колорадських жуків. Молодший науковий співробітник НПП «Тузлівські лимани» Євгеній Халаїм пояснив, що це була «одноразова акція» — наслідок аномальної засухи.
На півночі та заході країни, де літо було більш вологим і прохолодним, чисельність шкідника не змінилася.
