Департамент капітального будівництва Дніпропетровської ОДА готується віддати понад 107 мільйонів гривень компанії з кримінальним шлейфом — ТОВ «СК СТРОЙІНВЕСТ». Підряд стосується реконструкції корпусу міської лікарні №4 у Дніпрі. У Prozorro вже з’явилася інформація про майбутній контракт.
Однак історія цієї компанії викликає більше запитань, ніж відповідей. «СК СТРОЙІНВЕСТ» фігурує у щонайменше 18 кримінальних провадженнях — від підробки документів і зриву термінів до розкрадання бюджетних коштів. У 2020 році її ім’я з’являлось у справі щодо розтрати 15 мільярдів гривень на фіктивних дорожніх роботах.
Найбільше підозр викликає системність: попри кримінальні провадження, компанія продовжує отримувати державні мільйони — і переважно у Дніпропетровській області.
За даними аналітичного порталу Clarity Project, з 2016 року «СК СТРОЙІНВЕСТ» виграла державних тендерів на понад 9,4 мільярда гривень. Більшість із них — без жодної конкуренції. Фірма стала улюбленцем Департаменту капбудівництва Дніпропетровської ОДА.
Пов’язують компанію з Юрієм Голиком, колишнім радником ексголови ОДА Валентина Резніченка та консультантом проєкту «Велике будівництво». Журналісти раніше публікували фрагменти листувань між Голиком і власником «СК СТРОЙІНВЕСТ». У переписці вони узгоджували об’єкти, обговорювали бюджетні надходження та домовлялись про фінансування ремонтів лікарень.
Навіть у 2025 році фірма не втрачає темпів: лише цього року вже уклала 21 договір на понад 120 мільйонів гривень. Один із найсвіжіших — на 63 мільйони для реконструкції дитсадка у Кривому Розі — також реалізується за схемою «без конкуренції».
Окрема кримінальна справа стосується експлуатації праці: робітників змушували працювати безкоштовно або отримувати лише частину зарплат, а решта нібито ділилась «нагорі». Цей випадок зафіксовано у матеріалах слідства, але, як і більшість проваджень щодо фірми, справа зависла.
Попри численні викриття, у Департаменті капітального будівництва пояснення стандартне: «Усі документи є в Prozorro, ми працюємо прозоро».
Однак питання лишається риторичним: чому бюджетні сотні мільйонів гривень продовжують безкарно вливати у компанії зі сталими корупційними зв’язками та десятками кримінальних справ?
І чи насправді Prozorro — гарантія прозорості, коли схема розпилу давно усталена, а виконавці — ті ж самі?