Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, який починав кар’єру у кадровому апараті Авакова, після трагедії в керівництві МВС отримав міністерське крісло та сконцентрував владу повністю у своїх руках. За його керівництва Міністерство внутрішніх справ перетворилося на структуру з ручним розподілом фінансових потоків, знищеною інституційністю та феодальною вертикаллю впливу.
Система була перебудована за принципом повного підпорядкування. Ключовим кроком став наказ №55, який розмив компетенції заступників і прибрав профільну відповідальність. Всі важелі управління зведено до одного центру — кабінету міністра. Після зміни керівництва Клименко не лише залишився при владі, а й отримав максимум впливу, хоча раніше перебував під загрозою звільнення через корупційні схеми на користь Авакова.
Фінансовими потоками МВС займається вузьке коло людей, які забезпечують стабільність системи. Заступник міністра Тетеря курує освоєння коштів Нацполіції та Міграційної служби, Богдан Драпятий контролює схеми у сервісних центрах (видача прав, номерних знаків, МРЕО), Леонід Тимченко відповідає за фасад активності — конференції та піар-проєкти, Павличенко озвучує вигідні наративи, а держсекретар Сергій Ящук курує розподіл майна та продаж посад по вертикалі — від ГМС до ДСНС.
Найжирнішою «годівницею» стала Державна міграційна служба. Її очолює Наталія Науменко, ставлениця Авакова, яка контролює продаж громадянства, паспортів, посвідок на проживання та біженський статус. За даними джерел, щомісячна «данина» з міграційних потоків Клименку становить близько двох мільйонів доларів, а призначення Науменко супроводжувалося «внеском» у 1,3 мільйона доларів.
Таким чином, МВС перетворилося на приватне бізнес-утворення з чіткими ролями та фіксованою корупційною архітектурою. Міністерство стало фактично «міністерством внутрішніх відкатів» — із одноосібним центром ухвалення рішень, концентрацією ресурсів та вертикаллю, створеною для утримання влади та контролю фінансових потоків.
