В кінці 2023 року в Україні спостерігається зниження курсу гривні до долара, що продовжується і на початку нового року. Національний банк України вже висвітлив цю ситуацію, пояснивши її “сезонними чинниками” та закликавши громадян не хвилюватися.
За період з кінця листопада до початку січня офіційний курс долара зріс на дві гривні, піднявшись з 36,01 грн до 38,12 грн за долар. Рекордним вважається 30 грудня, коли в обмінних пунктах долар коштував 39,63 грн. У перші дні січня курс трошки коливався, і 5 січня його ціни становили в середньому 39,05 грн за купівлю та 39,20 грн за продаж.
Також варто зазначити, що євро в обмінниках подорожчало: купували його за 42,60 грн, а продавали за 42,85 грн.
Питання щодо тенденції послаблення гривні залишається відкритим. Хоча Національний банк пояснив зміни сезонними чинниками, прогнози на майбутнє залишаються невизначеними, і вони можуть залежати від різних факторів, що впливають на економіку країни.
“Сезонне зниження курсу? Не тільки,” – зазначив заступник голови Національного банку України, Сергій Ніколайчук, під час телевізійного ефіру національного телемарафону. Він пояснив, що в умовах, коли курс валют не фіксований, а формується в режимі “керованої гнучкості”, коливання в обидва боки є природним явищем.
“У грудні ми спостерігали значний попит на валюту, що призвело до послаблення гривні. Така динаміка обумовлена сезонними факторами, збільшенням попиту на валюту через рекордні видатки бюджету. Крім того, традиційно наприкінці року попит на валюту з боку населення також зростає”, – пояснив заступник голови НБУ.
Однак на сезонні коливання впливає також і війна, яка робить долар практично єдиною доступною формою захисту власних доходів від інфляції, девальвації і просто “чорного дня”.
Згідно з інформацією центрального банку, у грудні 2023 року українці виявили надзвичайний інтерес до валюти, купивши рекордні обсяги. Комерційні банки здійснили загальний обіг у сумі 2,596 млрд доларів, з яких фізичні особи придбали 1,026 млрд доларів.
Такий великий попит востаннє зафіксований 11 років тому, у листопаді 2012 року. Економіст і колишній член ради Національного банку, Віталій Шапран, вказує, що грудень визначається збільшенням витрат, особливо в державному секторі.
“На кінець минулого року цю ‘традицію’ підтримало і Міністерство оборони, вирішивши виплатити частково зарплату за січень 2024 року в грудні 2023 року. Умови війни негативно впливають на довіру до національної валюти, що призвело до ліквідності та девальвації гривні”, – розповів Віталій Шапран у коментарі для ВВС Україна.
Експерт також вказав, що Національний банк мав можливість зупинити ці процеси, оскільки станом на 1 січня його міжнародні резерви досягли 40,508 млрд доларів.
“Тобто, НБУ мав достатньо ресурсів для стримування сезонної девальвації, але так і не вжив необхідних заходів, навіть з урахуванням того, що в жовтні 2023 року Україна перейшла на плаваючий курс. Рішення про накопичення золотовалютних резервів досягнення нового історичного рекорду, призвело до децентралізованої девальвації гривні”, – додав фінансовий експерт у своєму коментарі для ВВС Україна.
Прогнози та ризики економічного розвитку України стають предметом уваги, як заступник керівника Національного банку Сергій Ніколайчук підкреслює, в рамках “режиму керованої гнучкості”, який введено кілька місяців тому, гривня може і далі втрачати свою вартість або навпаки, зміцнюватися.
Експерти вважають, що подібні коливання є вірогідними і у майбутньому, та наголошують, що 39 гривень за долар – це ще не межа.
Кілька місяців тому прогнозувалося послаблення гривні у 2024 році до середньорічного курсу близько 41 гривні за долар, згідно з міністерством фінансів та представниками бізнесу. Проте в цій ситуації велика роль гратиме отримання Україною міжнародної допомоги, очікуваної на рівні 37 млрд доларів. Однак транші від основних донорів, США та Євросоюзу, ще не отримали остаточного затвердження.
За словами Національного банку, при наявності фінансування на рівні минулого року, курс буде утримуватися відповідно до поточних показників.
Однак експерти вказують на неоднозначність ситуації, оскільки девальвація гривні може збільшити доходи бюджету, але одночасно призвести до зростання зовнішнього боргу та витрат на його обслуговування.
Важливим аспектом є рішення, прийняте в грудні 2023 року, щодо призупинення виплат за офіційним боргом з країнами G7 до березня 2027 року, що, за словами фінансового експерта Віталія Шапрана, надає певну свободу Міністерству фінансів.
Проте існує і зворотний бік медалі: слабкість гривні може зменшити здатність української економіки засвоювати зовнішню допомогу без наслідків для внутрішньої інфляції.
Віталій Шапран вважає малоймовірним радикальне штучне послаблення гривні, схоже на те, що сталося у 2022 році. Національний банк вже відповів на такі опаски, стверджуючи, що він має достатньо можливостей для забезпечення стабільності курсу в майбутньому.
