Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, звернувся до громадян із заявою, в якій висвітлив гострі проблеми пенсійної системи країни. Він детально розповів про невідповідність розмірів пенсій тривалості страхового стажу, соціальну несправедливість при призначенні пенсій та нагальну потребу в подальших реформах для покращення ситуації.
До мене як Омбудсмана України постійно надходять звернення громадян щодо низького розміру пенсії, невідповідності її розміру до тривалості страхового стажу та соціальної несправедливості при призначенні пенсії.
Майже 70% українців станом на початок 2024 року в Україні отримували пенсію у розмірі нижче та на рівні межі бідності, визначеної ООН для країн Центральної та Східної Європи!
Викликає занепокоєння і зменшення чисельності пенсіонерів в Україні на майже 400 тисяч. Якщо на початку цього року пенсію отримували 10,5 млн осіб, то зараз лише 10,1 млн осіб.
Система пенсійного забезпечення накопичила низку проблем за останні 20 років, які намагалися реформувати, однак щоразу виникали проблеми й недопрацювання.
Реформа 2003 року
Одним з етапів пенсійної реформи є ухвалення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. Закон визначив структуру загальної пенсійної системи, натомість система спеціального пенсійного законодавства не зазнала жодних змін. Вигідніші умови мали спеціальні пенсії державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, народних депутатів і їхніх помічників, наукових і науково-педагогічних працівників, журналістів, суддів, прокурорів.
Реформа 2011 року
Черговим етапом пенсійної реформи став Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011. Це перший закон, яким спробували провести реформу обох пенсійних систем – і загальної, і спеціальної.
Він мав на меті створити умови для збалансування солідарної системи та впровадження обов’язкової накопичувальної системи. Зокрема, закон запровадив максимальний розмір пенсії, який не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Законом також запроваджено обмеження для спеціальних пенсій.
Пенсійний вік для жінок підвищено з 55 до 60 років. Аргументом було те, що пенсії жінок менші за пенсії чоловіків, і це, за думкою законотворців, виправить гендерну нерівність, збільшивши страховий стаж жінок.
Реформа 2011 року зменшила кількість нових пенсіонерів, але не зупинила зростання пенсійних видатків і дефіциту ПФУ, а також не забезпечила справедливий розмір пенсії для більшості українців. Залишилась диспропорція пенсій між громадянами, які вийшли на пенсію до 2004 року і після.
Реформа 2017 року
Чергові зміни відбулися в жовтні 2017 року з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким з 1 січня 2018 року запроваджені єдині підходи для призначення пенсій.
З прийняттям Закону оцінка одного року страхового стажу зменшилась з 1,35% до 1%. Наслідком стало зменшення розмірів раніше призначених пенсій. Важливо, що реально пенсія продовжувала виплачуватись у раніше встановленому розмірі коштом доплат ПФУ, що спричиняло додаткові видатки з його бюджету.
Наразі в солідарній системі маючи 30 років страхового стажу коефіцієнт страхового стажу становить 30%. Тобто людина, яка виходить на пенсію, отримує втричі менше доходів. Згідно з Конвенцією Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення, пенсія має становити не менше 40% від заробітної плати.
Безпосередній вплив на розмір пенсії майбутніх та сьогоднішніх пенсіонерів має своєчасність та повнота сплати єдиного соціального внеску роботодавцем. У Щорічній доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2023 рік я висвітлив питання щодо порушення права працівників держпідприємств, що знаходяться у сфері управління центральних органів виконавчої влади, на своєчасне отримання винагороди за працю.
Заборгованість із зарплати на таких підприємствах на початок 2024 року становила 2,23 млрд! Це порушує конституційне право громадян на належне пенсійне забезпечення.
Причинами такої ситуації є те, що у Бюджетній декларації та державному бюджеті не передбачені кошти для державних підприємств на погашення заборгованості по заробітній платі за минулі періоди. У Держбюджеті України на 2021–2023 роки частково виділяли на це кошти, але лише працівникам держпідприємств вугільної промисловості.
Розв’язати це можливо через передбачення у Бюджетній декларації та держбюджеті коштів на ці видатки. Таке зауваження висловив мій Представник з соціальних та економічних прав до проєкту Бюджетної декларації на 2025-2027 роки. Мінфін звернув увагу, що погашення заборгованості потребуватиме додаткових видатків держбюджету, джерела яких відсутні.
В кінці травня 2024 року я направив до Мінфіну позицію Уповноваженого щодо можливості передбачення у Бюджетній декларації та державному бюджеті коштів на погашення такої заборгованості.
Це питання потребує якнайшвидшого врегулювання! Якщо підприємство має борг по сплаті ЄСВ, період заборгованості не зараховується до страхового стажу працівників, а їхня заробітна плата за цей час не включається в розрахунок пенсії. Тільки після повного розрахунку роботодавця з державою ці місяці будуть зараховані до страхового стажу.
До мене надходять звернення щодо неврахування працівникам страхового стажу у разі несплати роботодавцем ЄСВ. За даними ДПС, на 1 січня 2024 року розмір заборгованості зі сплати єдиного внеску становить 20,5 млрд грн.
Розв’язати проблему можна внісши зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Я надавав свої рекомендації Мінсоцполітики, однак це питання залишилося не вирішеним.
Мінсоцполітики розробило законопроєкт щодо комплексного реформування системи пенсійного страхування. Відповідно до нього, при визначенні права на пенсію будуть враховуватися періоди роботи працівників, навіть якщо роботодавець має заборгованість зі сплати страхових внесків. Однак це можливо, якщо роботодавець подає звітність про нарахування цих внесків згідно з законодавством.
Зауважу також, що я надавав рекомендації щодо зміни черговості сплати роботодавцем єдиного внеску та штрафних санкцій до Комітету ВР України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Сума заборгованості за рішеннями судів становить майже 70 млрд гривень
Ухвалені законодавчі рішення суттєво змінювали підходи до розрахунку пенсій. Через це багато громадян почали масово звертатися до суду, щоб відновити свої права на належну пенсію. Водночас ПФУ систематично не виконує судові рішення.
Моніторинг встановив, що держава фінансово неспроможна одразу погасити всю заборгованість на виконання усіх судових рішень. Тому виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення коштом держбюджету.
У бюджеті ПФУ на 2023 рік були передбачені кошти на суму 360 млн грн. За інформацією ПФУ, з липня минулого року розпочалися виплати заборгованості за окремою бюджетною програмою, яких вистачило на виплати за 6586 рішеннями суду. На жаль, у цьому році такі виплати не розпочалися. Причиною є незатвердження Урядом Бюджету ПФУ на 2024 рік. На даний час сума заборгованості за рішеннями судів, ухвалених з 2013 року, становить майже 70 млрд гривень!
Звертаю увагу, що восени 2023 року Уряд анонсував оновлення пенсійної системи України. Одним із передбачених нововведень є запровадження бальної системи у нарахуванні пенсій. Планується, що вона вирівняє диспропорції між пенсіонерами, котрі вийшли на пенсію давно та нещодавно.
Сподіваюся, що під час розроблення нової концепції пенсійної реформи Мінсоцполітики та Уряд врахують недоліки попередніх реформ і пенсійна система стане справедливішою та прозорішою.
