Вісім із дев’яти підписантів експертизи, заявляють у музеї, не фахівці з літературознавства, тому не можуть давати компетентні оцінки Булгакову та його творчості.
Музей пише, що експерти, будучи непрофільними фахівцями, просто приписали Булгакову погляди його персонажів.
“Автори приписують висловлювання літературних персонажів творів Булгакова йому самому і його сім’ї в категоричній, емоційно і негативно забарвленій формі”, – пише музей.
Він нагадує, що герої Булгакова не тільки критикують петлюрівців, а й говорять також і про “банди червоних”, “офіцерів-москалів” та “ненависть” до Керенського.
Також експерти ІНП проігнорували історичний контекст, у якому писав Булгаков. І натомість “персона Булгакова прямо об’єднується з сучасними агресивними ідеологами і пропагандистами Росії” (у своїй експертизі “Інститут” пише, що низка творів Булгакова “повністю резонує з наративами нинішніх кремлівських пропагандистів Дугіна, Соловйова, Скабєєвої”).
Співробітників музею – головних фахівців з письменника в Україні – до складання експертизи не запросили.
Далі музей спростовує низку висновків про Булгакова, які зробив “Інститут нацпам’яті”.
Зокрема, ІНП пише, що письменник дезертирував з армії УНР, куди його мобілізували, і вступив до лав “білої” Добровольчої армії через “відданість монархізму”.
Музей заявляє, що це брехня, і в Добровольчу армію Булгаков був так само насильно мобілізований. Крім того, дані про його “відданість монархізму” жодними документами не підтверджуються.
Також “Інститут” стверджує, що сім’я Булгакова приїхала до Києва з Росії “для колоніальної діяльності”. Музей відкидає це і пише, що батько письменника Опанас Булгаков приїхав до Києва навчатися в Київській духовній академії. А сім’ю він створив уже після переїзду, і всі діти Булгакових народилися в Києві.
Фейком музей вважає і твердження ІНП, що Булгакова та його родину “дратувала” українська мова. Його сестра Олена обрала україномовне навчання в педагогічному інституті, а хрещеним батьком письменника був історик української літератури Микола Петров. Сам Булгаков регулярно використовував у приватному листуванні українські слова і вирази, причому в позитивному контексті.
Також музей відкидає “симпатії до більшовиків”, які приписали Булгакову в ІНП. “Булгаков настільки “симпатизував” більшовикам, що його твори перестали друкувати і вилучили з публічних бібліотек ще 1929 року”, – заявили в музеї.
“Булгаков ні в Російській імперії, ні в СРСР не був співробітником уповноважених органів з реалізації російської імперської колоніальної політики, не був членом політичних партій, громадських рухів або організацій, що сповідували цю політику, не здійснював таку діяльність особисто”, – пише музей, оскаржуючи тезу, що письменник підпадає під українські заборонні норми.
Музей також нагадує, що Михайло Булгаков – найбільш упізнаваний киянин у всьому світі, і 28 років свого життя прожив в українській столиці.
