Нардеп Железняк розповів про зрив закупівлі енергоблоків для ХАЕС

Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зірвати в останній момент через зміну положень законопроєкту. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк, оприлюднивши деталі цієї історії у відео, яке він назвав однією з найрезонансніших спроб реалізації корупційної схеми у сфері енергетики.

За словами парламентаря, голосування за закон щодо закупівлі обладнання для Хмельницької АЕС стало одним із найбільш суперечливих рішень Верховної Ради за останній рік. Йшлося про придбання енергоблоків радянського зразка, які тривалий час зберігалися на складах у Болгарії, орієнтовною вартістю близько 1 млрд доларів.

Железняк стверджує, що ці енергоблоки планували використати як основу для масштабного атомного будівництва в Україні, загальна вартість якого могла сягнути сотень мільярдів гривень. За його оцінками, мова йшла про 130–140 млрд грн бюджетних коштів. Прибутки учасників схеми, за версією депутата, мали формуватися на кількох етапах — від закупівлі обладнання через посередників до постачання та подальшого будівництва.

Народний депутат заявив, що ідея проєкту з’явилася ще у 2024 році. Тоді уряд схвалив законопроєкт про добудову двох нових енергоблоків ХАЕС, оскільки чинне законодавство вимагає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта. Документ подали до парламенту 3 квітня 2024 року, однак його тривалий час блокували.

Згодом, за словами Железняка, стало зрозумвая, що ключовим інтересом ініціаторів була не стільки добудова станції, скільки саме закупівля обладнання у Болгарії. У результаті було запропоновано компромісне рішення — дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи використання без ухвалення окремого закону.

Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона передбачала можливість прямого контракту на купівлю обладнання, але водночас забороняла його розміщення або застосування без нового рішення Верховної Ради. Як стверджує Железняк, ці зміни були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них належної уваги.

Після ухвалення документа, за словами депутата, в Офісі президента усвідомили, що закон не містить механізмів для запуску масштабного атомного будівництва. Документ тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила про відмову від продажу енергоблоків, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

Железняк також наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, у зв’язку з чим, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після зриву угоди.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Економічний розрив зростає: більшість українців біднішає, лише 1,7% — багатіє

Нове соціологічне дослідження показало різке розходження між настроями більшості...

Родина посадовця МВС вказала готівку та подаровану квартиру

Начальник управління взаємодії з Державною прикордонною службою Міністерство внутрішніх...

Сніданки, що провокують стрибки глюкози: поради експерта

Американський дієтолог Meddison Salinger з Науково-дослідного інституту діабету University...

Відмивання мільйонів у Європі: названі імена фігурантів розслідування в Угорщині

Історія із затриманням великих сум готівки та золота на...

Правоохоронці розкрили мережу втеч військових у кількох областях

У Дніпрі правоохоронці викрили організовану схему сприяння самовільному залишенню...

Вода не з Карпат: Антимонопольний комітет оштрафував відомий бренд

Антимонопольний комітет України оштрафував виробника мінеральної природної столової води...

ЄС та США  стали на бік Угорщини в питанні відновлення роботи нафтопроводу “Дружба”. Джерела

За інформацією наших джерел, нафтопровід Дружба відновить свою роботу...

Посадовиця Пенсійного фонду в Одесі придбала авто за понад 1 млн грн

Начальниця управління контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду в Одеській...