АТ «Ощадбанк» уклало договір на капітальний ремонт приміщень другого і третього поверхів свого відділення в бізнес-центрі «Diamond» на бульварі Вацлава Гавела, 4 у Києві. Вартість робіт — 70,13 млн грн. Контракт підписано з ТОВ «Ред Буд», яке пройшло акредитацію як виконавець будівельних робіт в «Ощадбанку» лише за кілька місяців до проведення тендеру. Про це повідомили «Наші гроші» з посиланням на дані системи Prozorro.
Ремонт має бути завершений до серпня 2026 року. За техзавданням йдеться про повне оновлення внутрішніх площ: демонтаж і влаштування покриттів підлоги, стін і стель, монтаж нових перегородок і дверей, заміну або модернізацію інженерних мереж, включно з опаленням, системами вентиляції, кондиціювання та електропостачання. Ціна договору зафіксована як «тверда» і вже містить окремо закладені 7,15 млн грн на інфляційні ризики.
Саме кошторис робіт викликав питання у профільних аналітиків. Найдорожчою статтею витрат стали прямокутні повітропроводи класу Н з оцинкованої сталі товщиною 0,7 мм. У проєкті «Ощадбанку» їх оцінили в 6 159 грн за квадратний метр (ціна з ПДВ, без доставки). Для порівняння, за даними відкритих прайсів спеціалізованих продавців вентиляційного обладнання — таких як «Vent shop», «VentSAP», «StroyKlimat» і «Турбовент» — аналогічні повітропроводи коштують від орієнтовно 700 до 1 500 грн за квадратний метр.
На ринку будівельних послуг за жовтень 2025 року фіксуються суттєво нижчі показники і в інших замовників. Наприклад, у кошторисі будівництва ветеранського простору в Бучі подібні повітропроводи закладали за приблизно 1 102 грн за квадратний метр. У проєкті з облаштування укриття у Святошинському районі Києва — приблизно 1 323 грн за квадратний метр. Під час будівництва укриття в Іванкові фігурувала ціна близько 746 грн за квадратний метр. Тобто сума, яку заклав «Ощадбанк», у чотири й більше разів перевищує як ринкові пропозиції, так і актуальні цифри з інших бюджетних будівництв. За оцінками «Наших грошей», тільки на позиції з повітропроводами потенційна переплата може становити близько 4 млн грн.
Участь у процедурі брали три компанії — ТОВ «Ред Буд», ТОВ «Гефест Буд ВМ» і ТОВ «БК Олбуд». До тендеру допускали тільки підрядників, які мають внутрішню акредитацію «Ощадбанку» за напрямом «Будівельні роботи та поточний ремонт», а також відповідають розширеному пакету вимог. Серед цих вимог — підтверджений за попередній рік оборот на рівні не менше ніж 100% очікуваної вартості закупівлі, наявність щонайменше двох аналогічних виконаних контрактів, власної матеріально-технічної бази, інженерно-технічного персоналу (не менше п’яти фахівців) і робітників (не менше семи). Окремо вимагались договори на утилізацію будсміття, лабораторні випробування матеріалів і дозволи на роботи підвищеної небезпеки, включно з висотними та зварювальними. Забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії становило 351 тис. грн.
Переможцем стало ТОВ «Ред Буд». Це київська фірма, зареєстрована у 2018 році. Керує та володіє компанією Антон Заіка. За даними публічних закупівель, «Ред Буд» із 2019 року набрало контрактів приблизно на 1,75 млрд грн, зокрема від Нацгвардії, ДСНС та Міністерства оборони України. Іншими словами, це підрядник, який активно працює з силовим і оборонним сектором і тепер заходить на великий проєкт в одній із найбільших держфінансових установ.
Від «Ощадбанку» за цей ремонт відповідають кілька посадових осіб. Банк очолює Сергій Наумов. Організаційні питання закупівлі курує Андрій Кравченко, контактна особа з боку банку в тендерній документації. Технічний блок — зокрема кошторис і будівельно-монтажні параметри — перебуває в зоні відповідальності Олександра Матвійчука, начальника управління капітального будівництва департаменту інфраструктури. Саме їхні підписи і погодження дозволили зафіксувати договірну вартість і структуру витрат, включно з вартістю повітропроводів.
Ключова претензія в цій історії зараз звучить не стільки про сам факт ремонту (банківські офіси й справді потребують модернізації інженерних систем, особливо вентиляції та енергоживлення під час війни), скільки про пропорцію витрат. Якщо системні елементи коштують у кілька разів дорожче за ринкові показники і за практику інших замовників за той самий період, це створює ризик штучного завищення ціни і вимагає пояснення від замовника. Ситуація виглядає тим чутливішою, що йдеться про держбанк, який працює з коштами держави і клієнтів у воєнний час, і про компанію-підрядника, яка вже має великий портфель оборонних контрактів.
