Українська влада розглядає нові зміни до правил мобілізації, спрямовані на звільнення від служби чоловіків з високими зарплатами та регулярними податковими внесками. Незважаючи на відсутність публічних обговорень, ця ініціатива вже викликала обурення та породила хвилю негативних коментарів. Економісти розглядають її як спробу влади одночасно вирішити проблеми з мобілізацією та забезпечити фінансування бюджету. Проте, існує ризик, що замість розв’язання наявних проблем, ця ініціатива може породити нові, особливо в контексті вже наявних обвинувачень у дискримінації та спроби поділу громадян на класи, де лише бідні повинні служити.
Український Forbes повідомив про можливі плани влади щодо встановлення права на бронювання для тих громадян, які щомісяця сплачують приблизно 6 тис. гривень податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Остаточна версія законодавчих змін ще не узгоджена, але розглядаються кілька можливих варіантів.
Зазначено, що зазначена сума відповідає офіційній зарплаті приблизно 33,4 тис. гривень, що перевищує середню зарплату по Україні більш ніж вдвічі, відповідно до даних Пенсійного фонду. Також це на 65% перевищує середню зарплату в Києві, згідно з ресурсом Work.ua.
Також розглядається варіант виключити з обов’язкової мобілізації тих, для кого роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі близько 14,5 тис. гривень (відповідає зарплаті у 66 тис. гривень).
Для працівників IT-сектору, яких звільнять від обов’язкової служби, розглядається мінімальний поріг зарплати у еквіваленті 3200 доларів.
Принцип “плати податки або служи” планують застосовувати також до фізичних осіб-підприємців, хоча конкретної схеми наразі не уточнено.
Джерело ВВС Україна, з близькими зв’язками до офісу президента, підтвердило, що такі плани обговорюються. Зазначається, що в українській економіці існують великі проблеми, і необхідно якось утримувати її на плаву.
Однак співрозмовник додає: “Але я за те, щоб, якщо це робити, то брати 15 мільйонів – стільки, скільки виплачується за загиблого”.
Такі зміни можуть внести в значний законопроєкт про нові правила мобілізації, який презентував голова уряду Денис Шмигаль перед Новим роком. Цей проєкт вже викликав інтенсивну дискусію і отримав численні критичні відгуки. Заплановано обговорення законопроєкту на комітеті 10 січня та голосування на першому читанні 12 січня.
Складна ситуація: нові виклики для мобілізації у грудні президент Володимир Зеленський заявив, що військове командування планує призвати майже пів мільйона новобранців у поточному році.
Це значуща цифра, особливо враховуючи проблеми, з якими стикається мобілізація протягом останнього року.
Президент підкреслив, що вартість такого призову становитиме 500 млрд гривень, а також додав, що один солдат призову – це еквівалент шести платників податків у тилу. З метою вирішення цієї проблеми в Верховній Раді було внесено законопроєкт, який передбачає зниження віку призову до армії з 27 до 25 років, спрощення військового обліку та мобілізації військовозобов’язаних, а також введення жорстких санкцій за саботаж призову.
Хоча законопроєкт ще не пройшов голосування навіть в першому читанні, очевидно, що його обговорення в парламенті вже зараз обіцяє стати об’єктом напруженого протистояння.
З іншого боку, утримання армії під час війни, і особливо новий призов, вимагає значних фінансових зусиль. Економіка України вже серйозно постраждала від російського вторгнення.
Дефіцит бюджету на 2024 рік становить 20% ВВП країни. Практично всі внутрішні заробітки витрачаються на потреби армії. Заплановані видатки на військо на 2024 рік складають 1,6 трлн гривень, що становить половину всіх витрат, затверджених у бюджеті.
Решта коштів, призначених на медицину, освіту та соціальні виплати, традиційно надходять від західних партнерів. Однак у цьому році ситуація ускладнилася, оскільки США та ЄС ще не схвалили багатомільярдні програми фінансової допомоги на наступний рік.
Найімовірніше, кошти від США та Євросоюзу прийдуть, але точні строки та обсяги залишаються невизначеними. Міністр фінансів України, Сергій Марченко, наголосив на тому, що ситуація зараз ще гірша, ніж на початку вторгнення, і закликав до обережності.
Якщо через скорочення міжнародної допомоги у бюджеті буде недоставати 5-10 млрд, ситуація стане складною, але розв’язаною. Однак закрити більшу “діру” стане справжньою викликальною задачею.
Все це ставить владу перед непростим вибором – вживати болісні та непопулярні заходи, ризикуючи своїми рейтингами та популярністю, чи ставити під загрозу позиції України у війні з Росією.
Напружена дилема: Мобілізація та соціальна справедливість
Остання ініціатива Банкової спричинила розгортання обговорення серед економістів, які розглядають цей крок як бажання провести мобілізацію, зберігаючи при цьому найбільш ефективних платників податків і навіть залучити нових.
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський у своєму Facebook назвав це “найкращим стимулом для легалізації зарплат в історії країни”. Економіст Павло Кухта розцінює це як “демонстрацію грамотного підходу влади” у війні економік на виснаження. Фінансист Сергій Фурса, в коментарі для ВВС Україна, вважає це кроком до ефективного ведення війни.
Фурса пояснює: “Держава, визначаючи, хто має служити, а хто має залишатися в тилу, повинна виходити з чітких критеріїв. Один з них – чи платить людина податки, бо з податків також фінансується армія”. За його словами, це також буде стимулювати людей виходити з тіні, оскільки багато людей не платять податки, хоча заробляють значно більше.
Проте, вже в перший день, коли стало відомо про ініціативу, у соцмережах з’явилося багато обурених коментарів. Нинішні військовослужбовці, багато з яких вирішили йти на фронт добровольцями, відмовившись від високих зарплат чи власних бізнесів, особливо гостро відреагували.
Противники вважають, що ініціатива – “удар по добровольцям”, що вона дискримінує за майновою ознакою, розділяючи суспільство на тих, хто може “відкупитись” від армії, і тих, хто не може, створюючи підґрунтя для соціального невдоволення.
Мобілізація та соціальна справедливість зараз є особливо чутливими питаннями для українців, враховуючи складні обставини. Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, зауважує: “Наша влада намагається вирішити стратегічні проблеми, не втрачаючи при цьому популярності. Таке завдання вкрай складне”.
Американський досвід та справедливість у мобілізації: дискусія українського суспільства
У минулому в США існували різні методи для демонстрації справедливості призову та одночасного поповнення бюджету. Наприклад, під час Громадянської війни проводили лотерею для мобілізації до війська. Багаті призовники мали можливість офіційно відкупитися від служби за велику суму грошей або знайти собі заміну. В порівнянні з цією практикою, не мобілізувати особи з високими доходами може бути “технологічно ефективним”, але це може суперечити уявленню справедливості в українському суспільстві.
Володимир Паніотто, соціолог і гендиректор КМІС, вказує, що хоча цей метод може бути ефективним з технологічної точки зору, він може бути сприйнятий як несправедливий в українському суспільстві, де існує опозиція до того, щоб багаті отримували певні переваги.
Фінансист Сергій Фурса вказує, що конфлікт між справедливістю і ефективністю виникає у цьому питанні. Він вважає, що, хоча такий крок може викликати суперечку, він залежить від того, як розуміти справедливість, і вказує, що несправедливість також полягає в тому, якщо люди не виконують свої податкові зобов’язання.
Економіст Анатолій Амелін з Українського інституту майбутнього вважає, що основна проблема владної ініціативи – її несистемність та відсутність комплексної стратегії мобілізації. Він підкреслює, що такий підхід має викликати невизначеність та метушню серед суспільства.
