У новому кошторисі на добудову Подільсько-Воскресенського мосту в Києві, що реалізується компанією «Автострада» Максима Шкіля, природний пісок закладено за аномально високою ціною — 541 грн за кубометр з ПДВ. Додатково ще 347 грн передбачено на доставку, що загалом дає понад 888 грн/м³. Загальна сума витрат на пісок у проєкті — понад 37 мільйонів гривень.
На перший погляд усе «по документах». Як пояснення завищеної ціни, підрядник спирається на базу цін Агентства відновлення. Проте ця база сформована з чотирьох позицій, лише одна з яких — від реального виробника, решта ж — це записи від посередників, пов’язаних із самими підрядниками або їхнім оточенням.
Найнижчу ринкову ціну — 170 грн/м³ — запропонувала ТОВ “Гірничодобувна компанія-СБК”, власник Озерського кар’єру. Це і є виробник. Натомість у базу потрапили значно вищі цифри:
-
450 грн — від “Київшляхбуд”, афілійованого з “Ростдорстроєм”,
-
570 грн — від ТОВ “Жнива України”, яке пов’язують з родиною бізнесмена Юрія Шумахера (власника “Ростдорстрою”),
-
750 грн — ціна від “ДС Пром Груп”, яка обґрунтовується довідкою від маловідомої фірми з Броварів на постачання… лише 20 кубів.
Усі три дорогі позиції виглядають штучно завищеними, створеними для формального «середнього ринку», який на практиці не має нічого спільного з реальним ринком.
Така «середня» ціна — 485 грн/м³ — дозволяє підряднику включити у кошторис значно вищу вартість піску, навіть коли реальна закупівля може бути в кілька разів дешевшою. Це — стандартна схема завищення вартості через маніпуляцію з реєстрами, які не регулюються ринком, а підконтрольні колу обраних гравців.
Фактично, бюджетні кошти освоюються через нібито прозорі інструменти, але базуються на афілійованих «підрядниках під підрядників», які задають вигідний фон для завищення вартості.
У підсумку, міст, якого кияни чекають вже десятиліттями, знову стає об’єктом для заробітку — не на складних роботах, а на звичайному піску.