Понад 150 депутатів місцевих рад у 2025 році побували в закордонних відрядженнях. Із місцевих бюджетів на ці поїздки спрямували близько 2,4 млн грн, водночас частина обранців подорожувала за власний кошт або за рахунок сторони, що приймала. Такі дані оприлюднив Рух ЧЕСНО після аналізу відповідей міських рад на інформаційні запити та відкритих джерел.
Хто має право на виїзд
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів, депутати місцевих рад можуть виїжджати за кордон на підставі розпорядження про службове відрядження. У 2025 році уряд дозволив жінкам-депутаткам міськрад перетинати кордон, за винятком тих, хто обіймає оплачувані посади в органах місцевого самоврядування.
Посилення правил відбулося на тлі скандалів із зловживаннями. Резонансним став випадок народного депутата Микола Тищенко, який на початку 2023 року перебував у Таїланді. Тоді голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що не підписував розпорядження про його відрядження.
Подібні історії стосувалися також Віталія Борта, Артема Дмитрука та Олександра Куницького, які після виїзду за кордон у відрядження вчасно не повернулися до України.
Скільки витрачають міськради
Підходи до кількості відряджень і фінансування відрізняються залежно від міста. Лідером за кількістю відряджених депутатів стала Львівська міська рада — 36 осіб. Із бюджету на ці поїздки виділили понад 1,4 млн грн.
У Сумській міській раді за кордон виїжджали 8 депутатів, але витрати склали понад 405 тис. грн — одна з найвищих середніх сум на одного обранця. Частина депутатів їздила за власний рахунок або коштом сторони, що приймала.
Київська міська рада витратила на відрядження 164 тис. грн — при тій самій кількості відряджених, що й у Сумах. Найменше депутатів виїжджали з Полтавської, Запорізької, Черкаської та Житомирської міськрад.
У низці міст, зокрема в Кропивницькому, Рівному та Херсоні, кошти з бюджету на відрядження депутатів не виділяли. У Дніпрі та Тернополі витрати компенсували лише тим депутатам, які перебувають у трудових відносинах із радою.
Поїздки та питання прозорості
Окрему увагу привернув депутат Луцької міської ради Роман Кравчук, який протягом року тричі відвідував США. Водночас у відповіді міськради на запит про закордонні відрядження за 2025 рік його ім’я не згадується. Сам депутат публікував фото із зустрічей, зокрема з американськими політиками.
Коли відрядження стають предметом розслідувань
Попри те, що більшість поїздок мають гуманітарну чи дипломатичну мету, правоохоронці неодноразово фіксували випадки фіктивних відряджень.
Так, депутату Дніпровської міської ради Руслану Вишневецькому повідомили про підозру через використання підроблених документів для виїзду за кордон. За даними слідства, замість офіційних зустрічей в Угорщині він разом із родиною поїхав на відпочинок до Греції.
Голова Кушугумської громади Володимир Сосуновський, за версією правоохоронців, організував схему виїзду депутатів за кордон на підставі фейкових листів-запрошень.
У Києві керівника апарату КМДА Дмитра Загуменного підозрюють у підробленні запрошень для оформлення службових відряджень до ЄС, під час яких він перебував на відпочинку в Іспанії та Італії. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Також заступника голови Полтавської обласної ради Олега Бєлоножка підозрюють у використанні службового відрядження до Польщі для особистої поїздки до Португалії.
Баланс між користю та підзвітністю
Закордонні відрядження можуть бути ефективним інструментом для налагодження партнерств, залучення гуманітарної допомоги та розвитку міжнародної співпраці. Водночас відсутність прозорої звітності щодо мети поїздок, джерел фінансування та результатів створює ризики зловживань.
Експерти наголошують, що відкритість і публічність інформації про відрядження — ключова умова довіри громадян до органів місцевого самоврядування.
