FPV-дрони стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню та точкових ударів по техніці й укріпленнях противника. Саме тому кількість таких безпілотників безпосередньо впливає на ефективність бойових операцій і безпеку українських військових.
Однак один із масштабних тендерів на закупівлю FPV-дронів для армії, оголошений минулого року, завершився несподіваною ситуацією. Як з’ясували журналісти СтопКору у розслідуванні, після проведення закупівель на суму понад 2 мільярди гривень переможець частини лотів відмовився підписувати державні контракти.
Йдеться про закупівлю, яку проводила Агенція оборонних закупівель через систему Prozorro. У межах процедури було виставлено 11 лотів, а загальна вартість закупівлі перевищувала два мільярди гривень.
Більшість із цих лотів виграла компанія «Вирій». За словами учасників ринку, перемогу їй забезпечила суттєво нижча ціна пропозиції порівняно з конкурентами.
Втім уже через кілька днів після завершення торгів виробник повідомив про відмову від підписання семи контрактів. У листі до Агенції оборонних закупівель компанія пояснила своє рішення значним завантаженням виробництва та неможливістю виконати замовлення у визначені строки.
За підрахунками журналістів, через зрив частини контрактів військові могли недоотримати близько 75 тисяч FPV-дронів.
Після появи інформації про зрив тендеру в публічному просторі почали з’являтися різні припущення щодо причин ситуації. Зокрема, деякі джерела стверджували, що за компанією можуть стояти структури, пов’язані з великим українським бізнесом.
Щоб перевірити, чи звернули увагу на цю ситуацію державні органи, журналісти направили офіційні запити до низки установ. Зокрема, до Офісу Генерального прокурора, спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, Рахункової палати та Міністерства оборони.
В Офісі Генпрокурора повідомили, що ознайомилися з інформацією щодо дій виробника та пообіцяли повідомити про результати розгляду. Подібну відповідь надали і в спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони.
У Рахунковій палаті зазначили, що окремої перевірки цієї ситуації поки не проводили. Водночас там повідомили, що у 2026 році планують провести аудит закупівель озброєння та військової техніки, під час якого перевірятимуть і закупівлі безпілотних систем.
Ще одне питання виникло навколо компанії «Вирій» та її керівника Олексія Бабенка. За інформацією учасників ринку, він міг брати участь у робочих відрядженнях Агенції оборонних закупівель, що могло свідчити про можливий конфлікт інтересів.
У відповіді Міністерства оборони повідомили, що Бабенко не перебуває у трудових відносинах із Агенцією оборонних закупівель і не направлявся у службові відрядження від її імені. Водночас у відповіді не було прямо спростовано інформацію про його можливу присутність під час робочих поїздок агентства.
Також у Міноборони пояснили, що у випадку відмови переможця від підписання контракту санкції процедурою закупівлі не передбачені. Якщо учасник із найнижчою пропозицією не укладає договір або не проходить кваліфікацію, лот переходить до наступного учасника з найнижчою ціною.
Сама Агенція оборонних закупівель заявила, що не бачить порушень у діях компанії «Вирій». У відомстві також повідомили, що наразі мають чинні державні контракти на поставку безпілотних систем із компанією «Вирій Індастрі».
У розслідуванні журналісти також звернули увагу на ще одну деталь. Під час підготовки матеріалу стало відомо, що власник компанії «Вирій» Олексій Бабенко придбав 75% акцій медіа «Бабель». Причини цієї угоди офіційно не пояснювалися, однак новина викликала активне обговорення у медійному середовищі.
Таким чином, йдеться про масштабні закупівлі для армії на мільярди гривень, після яких частина контрактів так і не була підписана. Водночас чіткої оцінки ситуації з боку правоохоронних та контролюючих органів наразі немає.

