Президент Чехії, колишній голова Військового комітету НАТО та генерал у відставці Петр Павел заявив, що перемога Росії у війні проти України стала б стратегічною поразкою всього Заходу. Про це він сказав в інтерв’ю The Sunday Times, яке він дав у Празькому замку — місці, де у 1939 році Гітлер проголосив «протекторат Богемії та Моравії». Такий символізм дозволив йому провести історичні паралелі з подіями перед Другою світовою війною.
Павел порівняв нинішню поведінку деяких західних столиць із політикою умиротворення, яка у 1938 році завершилася Мюнхенською угодою та подальшою окупацією Чехословаччини. Він застеріг, що нинішні розмови про можливі таємні переговори між США та Росією, у тому числі про передачу українських територій, небезпечно нагадують події перед світовою катастрофою.
«Якщо ми дозволимо Росії вийти з цього конфлікту переможцем, ми всі програємо», — наголосив чеський лідер.
Павел провів чітку історичну аналогію між тим, як нацистська Німеччина виправдовувала анексію Судет «захистом німецької меншини», та російською пропагандою про «захист російськомовних».
«Той самий наратив використовує Володимир Путін», — заявив президент Чехії.
Він упевнений, що Захід не зраджує Україну так, як колись зрадив Чехословаччину, однак демонструє «небажання захищати принципи, які нібито відстоює».
Павел різко розкритикував реакцію НАТО на систематичні порушення повітряного простору російськими літаками та дронами.
«Порушення є навмисними й добре спланованими… Росія тестує нашу рішучість», — сказав він.
На його думку, Альянс має бути готовий до жорсткіших заходів — включно зі збиттям російського літака або безпілотника, якщо це стане необхідним.
«Настане момент, коли нам доведеться діяти рішучіше. Росія не дозволить повторних порушень свого повітряного простору. І ми повинні зробити те саме», — заявив він.
Після можливого повернення Дональда Трампа до Білого дому європейські лідери дедалі більше занепокоєні можливою зміною американської політики щодо НАТО. Павел попереджає, що Європа повинна бути здатною компенсувати відхід США у сфері розвідки, логістики та командування.
Він пропонує створити «європейську опору НАТО» — систему, в якій командні посади розподілялися б між США та європейськими країнами, що дозволило б оперативно передавати командування у разі американської відсутності.
Павел визнає, що після завершення війни Європа потребуватиме нового безпекового договору з Москвою, подібного до Гельсінкських угод 1975 року. Проте він наголошує: жодних переговорів до того часу, поки Росія не припинить агресію, не визнає територіальний суверенітет усіх держав та не погодиться на обмеження власної військової експансії.
«Ми просто не можемо дозволити Україні програти», — наголосив він.
Говорячи про глобальні виклики, Павел охарактеризував Китай як «системного суперника», який прагне стати світовим гегемоном за рахунок зростання військової та економічної сили. Європа, вважає він, повинна створити реальну противагу.
