Президент США Джо Байден погодився на зміцнення імміграційної політики, вживаючи цього кроку для уникнення критики з боку республіканців та забезпечення фінансової підтримки Україні. За інформацією The Wall Street Journal, угода, над якою в даний момент працює Сенат США, включає обмеження можливостей мігрантів звертатися за притулком на південному кордоні США. Однак цей компроміс стикається з труднощами через жорсткі вимоги республіканців у Палаті представників.
У зв’язку з цим виникає логічне питання, чи зможе український військово-промисловий комплекс забезпечити потреби Сил оборони України в разі затягнення угоди між демократами та республіканцями. При цьому зазначається, що за наявності поставок озброєнь з Британії та країн ЄС українські Збройні Сили можуть розраховувати на альтернативні джерела підтримки.
Президент Байден, виступаючи з почуттям стриманого оптимізму, провів зустріч із конгресменами, в якій закликав до негайного зняття блокування у справі додаткової підтримки Україні. За словами Білого дому, він висловив важливість негайної допомоги Україні, включаючи надання систем протиповітряної оборони та артилерії. Президент підкреслив, що будь-яка затримка з боку Конгресу може загрожувати національній безпеці США, стабільності НАТО та світовому порядку.
Лідер республіканців у Сенаті, Мітч Макконелл, висловив можливість обговорення двосторонньої угоди про безпеку на південному кордоні та фінансову підтримку України наступного тижня. З свого боку представник демократів у Сенаті, Чак Шумер, висловив оптимізм стосовно досягнення угоди, що відзначено як певний крок вперед.
Сильний оптимізм, що проглядає в нових розвитках, має визначуще значення для України з очевидних причин: на сьогоднішній день Сполучені Штати залишаються ключовим військово-технічним донором для України.
Варто відзначити, що підтримка з боку США складає велику частину військової допомоги, призначеної для України. Починаючи з лютого 2022 року, Вашингтон щорічно виділяє на ці цілі від 24 до 27 мільярдів доларів. У порівнянні, європейські партнери вкладають значно менше коштів. Тим не менше, отримана від них підтримка вистачає для забезпечення обороноздатності, але проведення активних операцій та визволення окупованих територій без важливого внеску США може виявитися надзвичайно складним завданням.
Останні новини вказують на зростання підтримки від європейських союзників. Канцлер ФРН Олаф Шольц оголосив про намір Берліна надати Україні військове обладнання на суму 7 мільярдів євро в цьому році. У той же день стало відомо, що Франція планує надавати Україні 50 авіаційних бомб щомісяця до кінця 2024 року, а також 40 далекобійних ракет SCALP. Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню підтвердив збільшення обсягу постачання артилерійських боєприпасів.
Такі дії високих представників Європейського союзу є проявом підтримки України в обличчя загостреної геополітичної ситуації. Зазначимо, що президент Франції Еммануель Макрон особисто підтвердив постачання Україні 40 ракет далекого радіусу дії та “кілька сотень бомб”, а також оголосив про свій намір відвідати Київ для узгодження двосторонньої угоди про гарантії безпеки. Ці кроки свідчать про спільне бажання Європейського союзу та Сполучених Штатів забезпечити стабільність та безпеку в регіоні, запобігаючи можливій загрозі з боку Кремля.
З іншого боку, залишається актуальним питання, чому деталізувати обсяги поставок озброєння, що фактично може стати інформаційним повідомленням для Кремля.
“Ми не можемо визначати, які дані повідомляти президенту Франції, а які – ні. Впевнений, він розуміє, що говорить і для чого. Ймовірно, висловлене стосується лише видимої частини айсберга, під яким може ховатися більше. Наприклад, 40 ракет Scalp – це вже великий крок для ураження “жирних” цілей росіян на окупованих територіях. Щодо допомоги США, оптимізм залишається, оскільки одним з ключових аргументів Білого дому є те, що значна частина коштів, виділених на допомогу Україні, направляється в американський військово-промисловий комплекс для виробництва озброєнь, які потім надходять на склади Пентагону, замість безпосередньо до Києва”, – відзначає військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.
Експерт також наголошує, що, незважаючи на політичні турбулентності в США, цього року ймовірно не виникнуть проблеми з поставками ракет для систем ППО Patriot і HIMARS в Україну. Відповідні запаси вже є на складах країн Євросоюзу, і аналогічні ракети також є в арсеналі Південної Кореї та Японії.
Важливим аспектом є ініціатива України та її партнерів з адаптації західних ракет до радянських пускових установок. Одним з прикладів є гібридний комплекс під загальною назвою FrankenSAM, де західні ракети поєднуються з радянськими ЗРК, зокрема “Бук”. Такі гібридні системи перевершують свої “батьківські” аналоги з ряду причин, забезпечуючи ефективніше поразживання противника.
“Використовуючи ці системи, російським літакам стає надзвичайно важко наближатися до лінії бойового зіткнення, оскільки вони не можуть точно визначити, яка саме ракета буде запущена в їхню сторону. Таким чином, українські ППО стають більш ефективними, а росіянам – важче адаптуватися до ситуації в бою та шукати слабкі місця”, – відзначив військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан.
Поступово наростає напруга в Польщі, Литві, Латвії та Естонії, оскільки ці країни стають більш обережними у справах оборони через загострення конфлікту в Україні. Зрозуміло, що саме ці нації можуть стати метою агресії з боку Кремля, якщо західні союзники не здійснять стратегічний прорахунок та не зможуть захистити Україну від поразки.
У своїх заходах по підготовці до можливих конфліктів, європейські країни не лише посилюють свої власні військові зусилля, але також використовують свої військово-промислові комплекси у комерційних цілях. За останніми повідомленнями, більша частина зброї, виготовленої в Болгарії, призначена саме для України, як повідомив міністр оборони Тодор Тагарьов.
Основний акцент робиться на виробництві боєприпасів, стрілецької та легкої зброї, напрямок, що існує в Болгарії ще з часів СРСР і зараз активно функціонує, працюючи цілодобово. Міністр оборони зазначає, що значна частина цих виробів направляється в Україну, іноді через посередників.
Він також вказав на плани розширення виробництва, включаючи стандарти НАТО для боєприпасів. У цьому контексті болгарські компанії звернулися за інвестиціями до Єврокомісії в рамках програми ASAP для підтримки виробництва боєприпасів у Європейському союзі.
Крім того, Болгарія виявила інтерес до участі в коаліції F-16 та надає політичну, дипломатичну та гуманітарну підтримку Україні. Країна також продовжила програму допомоги українським біженцям до кінця квітня 2024 року.
Проте, міністр Тагарьов визнає, що з логістичних причин Болгарія поки що не передала Україні 100 БТР зі складів поліції, зазначаючи, що робота в цьому напрямі триває.
“У стратегічному плані наша мета полягає в досягненні певного рівня автономності в забезпеченні себе боєприпасами та озброєнням. Цей рівень визначається не як повна автономність, яка часто характерна для авторитарних режимів, але як здатність до самостійності в демократичних державах, де співіснує державний та приватний сектори. Держави, які керують державними оборонними компаніями, постійно вступають в компроміс з ефективністю та управлінням. Тому нашою стратегічною метою є досягнення хоча б закритого циклу виробництва певних видів боєприпасів, щоб мінімізувати залежність від зовнішньополітичних обставин”, – зазначає Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.
У минулому році Україна запропонувала створити міжнародний Альянс оборонних індустрій, який об’єднує світових виробників озброєння та військової техніки. Президент України Володимир Зеленський виступив із цією ініціативою на Міжнародному форумі оборонних індустрій у Києві у вересні минулого року. На той момент до Альянсу приєдналися представники понад 30 країн та 252 оборонних компаній.
За словами Зеленського, Україна вже виробляє артилерійські гармати та снаряди калібру 155 мм за стандартами НАТО і розробила власні протитанкові системи. Головною метою Альянсу є підтримка міжнародного правопорядку та захист від будь-якої агресії.
На момент завершення форуму до Альянсу вже приєдналися 38 компаній з 19 країн. Україна уклала 20 угод з іноземними партнерами, включаючи виробництво дронів, ремонт та створення бронетехніки та боєприпасів. Зазначено, що співпраця передбачає обмін технологіями, спільне виробництво та постачання компонентів.
Валентин Бадрак, голова Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, вказує, що основні пріоритети для України включають виробництво ракет, безпілотників та боєприпасів. Зазначається, що Україна має можливість виробляти значну кількість ракет типу “Нептун”, і проекти, такі як FrankenSAM, свідчать про високий рівень технічного розвитку ракетних підприємств. Фахівці визнають, що із сприянням європейських партнерів у 2023 році можна досягти достатньої ефективності для стримування російських окупантів, але наголошують на необхідності підтримки від Сполучених Штатів у випадку масової мобілізації чи великомасштабних військових операцій.
