Скандально відомий колишній прокурор Ростислав Ільницький знову опинився у центрі уваги — цього разу через обхід законних процедур під час його «мобілізації» до Збройних сил України. Як з’ясувалося, його призначення відбулося за прямим наказом начальника Генерального штабу Анатолія Баргилевича — з порушенням стандартної ієрархії військового управління.
Про це повідомив колишній народний депутат Ігор Мосійчук, посилаючись на джерела у військових структурах.
Ільницький, який став символом безкарності після гучного весілля у п’ятизірковому Emily Resort під час війни та втечі за кордон за підробленими документами, уникнув як кримінальної відповідальності, так і служби на фронті. Його “мобілізація” — не що інше, як нова схема уникнення покарання.
Спершу Ільницького призначили до Хустського районного ТЦК на Закарпатті. Тепер з’ясувалося, що це відбулося в обхід офіційних каналів. Документи мали пройти через генерала Володимира Шведюка — командувача ОК «Захід», однак його повністю виключили з процесу. Наказ підписав безпосередньо Баргилевич, ймовірно, за поданням начальника управління персоналу Генштабу полковника Романа Горбача.
Це не перший випадок, коли високопосадовці в Генштабі опиняються в центрі підозрілих кадрових рішень. Аналогічна схема була викрита раніше у справі полковника Гаманенка, який нібито продавав переведення військових у тил по 250 тисяч гривень.
Після того, як навколо служби Ільницького у ТЦК здійнявся скандал, його не звільнили з лав ЗСУ, а перевели… на іншу тилову посаду. З 14 квітня він обіймає посаду командира взводу управління та заступника командира зенітної кулеметної роти у військовій частині А4918 на Хмельниччині. Йдеться про 646 окремий зенітно-кулеметний батальйон, який працює в глибокому тилу.
За словами джерел, Ільницький спокійно пересувається країною, буває вдома і не обмежений у свободі, попри «заморожене» кримінальне провадження. Складається враження, що для нього створили окремий коридор безпеки — за прямої участі високопосадовців Генштабу.
Суспільний резонанс зростає, адже Ільницький — не просто поодинокий випадок. Це дзеркало системної проблеми: на тлі війни та втрат, деякі “свої люди” продовжують жити безкарно, користуючись зв’язками у високих кабінетах.
