Психолог пояснила, чому ми не відчуваємо тривогу навіть під час обстрілів

Кожен вибух, кожна сирена запускають в організмі миттєву реакцію тривоги. Але що відбувається, коли такі сигнали стають повсякденністю? Чи справді ми можемо звикнути до постійної небезпеки? Пояснення дала психолог Таня Солодка у своєму блозі.

Коли людина чує сигнал небезпеки — вибух чи сирену — тіло реагує автоматично. Вивільняються адреналін і кортизол, серце починає битися швидше, м’язи напружуються, а мозок переходить у стан гіперпильності. Це типова реакція виживання.

Однак після цієї мобілізації настає виснаження. Організм витрачає багато енергії, і це призводить до розумової “мли”, втоми, неможливості повернутися до звичного ритму. Якщо загроза не зникає, тіло не має часу на відновлення — нервова система застрягає у стані постійної напруги.

Тривалий стрес змінює людину. Це не слабкість — просто людська нервова система не створена для безперервної бойової готовності. Людина стає надчутливою до звуків, втрачає інтерес до буденних речей, з’являються проблеми зі сном, концентрацією, пам’яттю. Тіло реагує головним болем, високим тиском, порушенням травлення, хронічною втомою. Людина ніби діє “на автоматі”, і це вже не адаптація, а виживання.

З часом організм знижує чутливість — це виглядає як спокій. Насправді ж мозок “переналаштовує” сигнал тривоги, щоб не згоріти. Це не сила — це економія ресурсів.

У класичній моделі стресу за Гансом Сельє є три фази: мобілізація, опір і адаптація. Якщо загроза не зникає, людина або виснажується, або “притуплює” свої реакції. Саме це ми часто приймаємо за витримку чи стійкість.

Психолог попереджає: адаптація не означає, що ситуація нормальна. Людина може не відчувати своїх потреб, не усвідомлювати емоцій і втратити базове почуття безпеки. Це — ціна за виживання.

Щоб допомогти собі, варто визнати: ви пристосувалися до ненормального. Це не нова версія себе — це реакція тіла. Сигнали безпеки потрібно повертати: через тілесні практики, дотик, розмову, прогулянку або терапію. Сльози, тремтіння, сміх — усе це допустимі реакції. І головне — шукати підтримку там, де вона є: у близьких, у психолога, в тих, хто переживає подібне.

spot_imgspot_imgspot_imgspot_img

Популярне

Поділитися дописом:

Більше подібного
ТУТ

Вчені з’ясували, що фруктові соки можуть підвищувати ризик раку

Сучасні дослідження підтверджують: навіть ті продукти, які здаються корисними,...

У Міноборони годували військових небезпечними продуктами за завищеними цінами – журналісти

Заступник міністра оборони Микола Шевцов та т.в.о. гендиректора ДП...

Вдова Ігоря Поклада готує позов проти співачки Тоні Матвієнко

Українську співачку Тоню Матвієнко звинуватили у незаконному виконанні пісень,...

В Україні з’явиться єдина база даних про військовослужбовців

Міністерство оборони оголосило про запуск нової цифрової системи обліку...

Вчені знайшли зв’язок між омега-3 і ризиком інсульту

Жирні кислоти омега-3, які вважаються корисними для мозку, серця...

У Кропивницькому розслідують переплату на 19 млн грн при закупівлі автобусів для «Електротрансу»

У Кропивницькому поліція розслідує гучну закупівлю автобусів комунальним підприємством...

В Україні знизилась вартість сільгоспземлі

У вересні 2025 року в Україні подешевшала земля сільськогосподарського...

Модель «для дорослих» отримала мільйонний підряд на оборонні закупівлі в Херсоні

17 вересня на порталі Prozorro з’явилася інформація про закупівлю...