17 червня 2025 року Верховна Рада України ухвалила масштабні зміни до антикорупційного законодавства, суттєво збільшивши порогові значення відповідальності за декларування недостовірної інформації, а також оновивши підхід до притягнення за незаконне збагачення.
Новий закон, ухвалений на базі законопроєкту №13271-1, змінює одразу кілька ключових нормативних актів: Кодекс про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та профільні закони.
За оновленою редакцією ст.172-6 КУпАП (порушення вимог фінансового контролю), адміністративна відповідальність настає, якщо різниця між задекларованими і фактичними даними становить від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто від 454 тис. до 2,27 млн грн. Раніше поріг був у 100 прожиткових мінімумів (302 тис. грн).
У ст.366-2 Кримінального кодексу («Декларування недостовірної інформації») також відбулися важливі зміни:
-
Частина 1: поріг піднято з 750 до 2500 прожиткових мінімумів – 7,75 млн грн;
-
Частина 2: застосовується при перевищенні 2500 прожиткових мінімумів.
Одночасно збільшено і штрафи:
-
за ч.1 – від 68 до 102 тис. грн (4000–6000 НМДГ),
-
за ч.2 – від 102 до 136 тис. грн (6000–8000 НМДГ).
Цікаво, що в іншій статті – ст.368-5 ККУ («Незаконне збагачення») – поріг зменшено: тепер відповідальність настає при перевищенні активів над доходами особи на 3000 прожиткових мінімумів (9,084 млн грн). Раніше цей показник становив 6500 ПМ (9,84 млн грн).
Уточнено також, що члени ВЛК (військово-лікарських комісій) та колишніх МСЕК (медико-соціальних експертних комісій) відтепер також є суб’єктами покарання за незаконне збагачення.
У ст.290 Цивільного процесуального кодексу встановлено новий поріг для позову про необґрунтовані активи: від 750 ПМ (2,271 млн грн). Раніше було 500 ПМ (1,514 млн грн). Це дає змогу подавати цивільні позови до осіб із необґрунтованими статками лише при значнішій різниці між активами та доходами.
Законом доповнено ст.59 Закону «Про запобігання корупції», зокрема чітко визначено строки зберігання даних у Реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення:
-
1 рік — у разі адміністративної чи цивільної відповідальності;
-
до погашення судимості — для кримінальних правопорушень;
-
5 років — щодо юридичних осіб, які були покарані у зв’язку з корупцією.
Після спливу відповідного строку інформація про особу виключається з реєстру.
Нарешті, у закон «Про військовий обов’язок і військову службу» внесено уточнення: особи, які обвинувачуються у тяжких або особливо тяжких корупційних злочинах і щодо яких триває судовий процес, не можуть бути мобілізовані до ЗСУ та інших військових формувань.
Підвищення порогів для притягнення до відповідальності виглядає як крок до фокусування на тяжких корупційних випадках, але водночас викликає побоювання у правозахисників: чи не відкриє це нове “вікно можливостей” для чиновників, які декларуватимуть майно на мільйони з надією уникнути покарання через нові, вищі планки?
У будь-якому разі ці зміни стануть лакмусовим папірцем ефективності української антикорупційної політики в найближчі роки.
