Російське командування активізує бойові дії на кількох напрямках одночасно, прагнучи виснажити українську оборону та пробити її в найвразливішому місці. За інформацією джерел у найближчій перспективі ключовими цілями окупантів можуть стати річка Оскіл, Ізюм та місто Суми.
Наразі РФ не зменшує натиску на Лиман, який розглядається як стратегічна точка для прориву вглиб Донеччини. Проте тепер, за даними джерел, головним завданням може стати вихід до річки Оскіл, що дозволить росіянам розвинути наступ на Ізюм. Мета — перерізати логістичні маршрути постачання Східного угруповання ЗСУ, яке утримує лінію оборони від Куп’янська до Сіверська.
Російське командування не обмежується одним напрямком. Як стверджують джерела, ворог паралельно тисне на Сумському напрямку, зокрема, з наміром вийти до обласного центру — Сум, а далі — намагатися прорватися вглиб Харківщини з північного сходу.
Таке розгортання наступу узгоджується з ідеєю Кремля про спробу оперативного оточення Харкова — другого за величиною міста України. Вихід на Харків із Сумської області дозволить створити загрозу з флангів, паралельно продовжуючи тиск із боку Куп’янська і Вовчанська.
Річка Оскіл вже стала важливим рубежем під час попередніх фаз війни. ЗСУ у 2022 році звільнили значні території на східному березі, відкинувши війська РФ до Луганщини. Проте повторна концентрація російських сил у цьому районі свідчить про спробу реваншу — з перспективою оточити Лиман, відсікти українське постачання та дестабілізувати всю східну лінію оборони.
Оперативне оточення Харкова наразі виглядає малоймовірним через брак ресурсів у РФ для повноцінного наступу одразу на кількох напрямках. Проте Кремль використовує перевірену тактику — одночасний тиск у кількох точках, щоб знайти слабке місце та спровокувати прорив.
На думку військових аналітиків, така стратегія дозволяє Росії розпорошувати сили ЗСУ, змушуючи командування перерозподіляти резерви та реагувати на потенційні загрози в різних регіонах — від Луганщини до Сумщини.
