Міжнародний суд ООН у Гаазі виніс рішення у справі, в якій Україна звинуватила Росію у порушенні двох міжнародних конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Суд частково задовольнив позов України, відкинувши більшість звинувачень проти Росії. Зазначено, що цей позов не охоплює порушень Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року, а обмежується подіями на Донбасі та в Криму з 2014 року.
До оголошення рішення в Україні це вже вважали “історичною” подією. Лана Зеркаль, колишня заступниця міністра закордонних справ, яка представляла Україну в суді Гааги, відзначила, що це рішення стане першою правовою відповіддю цивілізованого світу на “грандіозну зневагу” Росії до міжнародного права та самого Міжнародного суду ООН.
Рішення Міжнародного суду ООН у Гаазі щодо позову України проти Росії включає відкид більшості обвинувачень. У розгляді справи про фінансування тероризму, суд визнав лише імовірність підтримки Росією терористичних груп фінансовими засобами, виключаючи використання зброї для вчинення терактів.
Щодо терористичних обвинувачень проти представників “ДНР” та “ЛНР”, суд вирішив, що Росія не провела достатнього розслідування, порушивши конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму. Однак це єдиний пункт, в якому суд задовольнив обвинувачення України у цій справі.
У відношенні ситуації в Криму суд визнав, що дії російських правоохоронних органів порушували права кримських татар. Але щодо обвинувачень у расовій дискримінації, суд висловив невпевненість у переслідуванні кримських татар та українців через їхнє етнічне походження, вважаючи, що це може мати політичну мотивацію.
Суд відмовився визнати російське порушення прав українців та кримських татар національної приналежності. За порушення прав етнічних українців у Криму суд визнав винною Росію, але відмовився призначати компенсації для України.
У січні 2017 року Міністерство закордонних справ України подало позов до Міжнародного суду ООН проти Росії, звинувативши її у порушенні двох міжнародних конвенцій.
Перша конвенція, на яку посилається позов, стосується боротьби з фінансуванням тероризму. Росію звинуватили в наданні фінансової підтримки “незаконним збройним формуванням, що вчинили ряд актів тероризму на території України”. Міністерство закордонних справ наводить приклади, такі як збиття літака рейсу MH17 та обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська.
Друга конвенція стосується ліквідації расової дискримінації. У позові зазначено, що це обвинувачення стосується “неросійських громад” в окупованому Криму, зокрема “етнічних українців і кримських татар”. Згідно із позовом, дії Росії, такі як проведення “референдуму” в Криму, заборона Меджлісу кримськотатарського народу та обмеження викладання українською та кримськотатарською мовами, порушують цю конвенцію.
У своєму позові Київ просить суд вжити заходів, таких як відмова від підтримки збройних груп, кримінальне переслідування осіб, причетних до фінансування тероризму, і компенсація збитків, пов’язаних із катастрофою MH17 та іншими терористичними актами, які призвели до звинувачень проти Росії. У кримській частині позову вимагається повний захист етнічних груп в окупованому Криму та відновлення їхніх прав.
Позиція Росії в контексті судового розгляду. На протязі деякого часу Кремль відкидав обвинувачення в порушенні прав людини на Криму та участі у війні на Донбасі, як підтримки бойовиків матеріально та зброєю, так і розташування своїх військ.
Під час судового процесу представник Росії стверджував, що обстріли цивільних на Донбасі відбувалися з обох сторін лінії розмежування та не мали характеру тероризму.
Однак пізніше Кремль оскаржив сам факт розгляду позову. У вересні 2018 року російська сторона заявила, що суд не має юрисдикції у цьому спорі.
Представники Росії вказували, що Україна неправильно тлумачить поняття тероризму у своєму позові, а доказів причетності Росії до подій, описаних у позові, немає.
Щодо частини позову, що стосується Криму, російські представники твердили, що основною метою України є не обговорення питань расової дискримінації в Криму, а оскарження самого статусу півострова.
Незважаючи на спротив Росії, Міжнародний суд ООН підтвердив свою юрисдикцію щодо позову. Для України це визнання стало важливою перемогою.
Важливість прийняття цього рішення. Позов, поданий Україною до Міжнародного суду ООН, визначається як історичний прецедент через його унікальність – вперше суд ООН займався обвинуваченнями окремої держави у підтримці тероризму.
Україна, готуючи справу, вклала значні зусилля і докладність у підготовку. Представники країни зібрали та подали тисячі сторінок документів для суддів.
За словами Лани Зеркаль, це рішення матиме визначальне значення для подальшого розвитку та застосування міжнародного права в області боротьби з фінансуванням тероризму та расовою дискримінацією.
“Результат справи буде мати вплив на розвиток ситуації на Близькому Сході, де деякі країни, зокрема Іран і, можливо, Росія, звинувачуються у фінансуванні нападів хуситів та підтримці своїх проксі-груп”, – вказує Лана Зеркаль.
Журналіст Сергій Сидоренко, що докладно стежив за розглядом справи, наголошує: “Україна визначила новий шлях у тлумаченні міжнародного права, що стало історичним прецедентом. Це рішення визначить майбутнє міжнародного регулювання у сфері боротьби з фінансуванням тероризму та расової дискримінації”.