Росія наступає на захід від Авдіївки, чиї це прорахунки?

Після захоплення Авдіївки 17 лютого російські війська не лише не зупинили наступальні дії, але й суттєво посилили їх. За 2 тижні вони змогли взяти під контроль низку сіл на околицях Авдіївки і просунутися на захід майже на 7 км.

Російська влада намагається максимально скористатися періодом, поки українська армія відчуває “снарядний голод” через затримку постачання боєприпасів від західних союзників.

Вихід гарнізону ЗСУ з Авдіївки відбувся, згідно зі словами командувача ОСУВ “Таврія” Олександра Тарнавського, за “планом, розробленим з урахуванням різних сценаріїв та можливої зміни оперативної обстановки”. Українські воїни мали зайняти позиції на підготовленому другому рубежі оборони.

Однак стрімкий наступ росіян на західні околиці Авдіївки показав, що ці рубежі оборони були, вочевидь, підготовлені не належним чином. Росіяни змогли за декілька днів взяти під контроль селища Сєверне, Степове і Ласточкине, що приблизно за 2-3 км на захід від Авдіївки.

Станом на 26-27 лютого командувач Тарнавський повідомляв про суттєве нарощення атакувальних спроможностей росіян на захід від Авдіївки і про те, що лінію оборони на цій ділянці “стабілізовано” в районі Тоненьке – Орлівка – Бердичі. Тобто за 6 – 7 км від захопленого міста.

Речник ОСУВ “Таврія” Дмитро Лиховій пояснив, що саме в районі цих селищ розташований каскад водосховищ, який має стати перепоною для подальшого руху російської армії.

“Прорахунки” командирів?

Однак вже 29 лютого в ситуацію навколо Авдіївки був змушений втрутитися Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Він повідомив, що прибув до військових частин, які тримають оборону на Авдіївському і Курахівському напрямках. Ситуацію тут головком назвав складною.

За його словами, зараз російська армія штурмує населені пункти Тоненьке, Орлівка, Семенівка, Бердичі, Красногорівка. Щодо останньої, то це місто за 10 км на захід від Донецька, між Кураховим і Авдіївкою.

Російські провоєнні телеграм-канали 27 лютого повідомили про те, що війська РФ вже зайшли в Красногорівку. Українська 3-тя штурмова бригада ЗСУ підтвердила це, але наголосила, що противника там згодом знищили і Красногорівку зачистили.

Представник бригади Володимир Фокін в коментарі NV наголосив, що бої за Красногорівку були дуже запеклі і росіяни не бажали здаватись. При цьому Фокін вказав, що загалом на тому напрямку зараз у росіян величезна перевага у боєкомплекті та людях.

Своєю чергою головком Сирський заявив, що росіяни вже ввійшли в Орлівку і намагалися закріпитися, але їх вдалося вибити з населеного пункту.

“Наші бригади ведуть жорсткі бої з переважаючими силами противника. – зауважив командувач. – Ворог зазнає значних втрат у живій силі та техніці, але, вперто продовжує атакувати наші позиції, іноді має успіх на окремих ділянках”.

При цьому Сирський наголосив, що виявив “прорахунки” в діях окремих українських командирів.

“Під час роботи в окремих командирів виявлені певні прорахунки у володінні обстановкою та оцінці противника, що безпосередньо вплинуло на стійкість оборони на окремих напрямках”.

Що саме мається на увазі, головнокомандувач не пояснив, але акцентував, що вжив заходів для “виправлення ситуації на місці”.

Зокрема, вирішили виділити додатковий ресурс боєприпасів та матеріальних засобів, а також необхідні резерви.

Раніше військові експерти та воєнкор Юрій Бутусов вказував на те, що оборонні рубежі на захід від Авдіївки були не підготовлені до оборони.

Стрімко рухаючись на захід російські збройні сили вочевидь мають намір покращити своє тактичне становище і наблизитись до стратегічно важливих міст в Донецькій області – Селидового і Курахового, через які проходять логістичні маршрути постачання ЗСУ.

Станом на кінець лютого Курахове розташоване лише за 10 км від лінії фронту, Селидове – за 20 км.