“Росія нічого не захопила”. Що Зеленський сказав про Авдіївку в Мюнхені

Президент України Володимир Зеленський назвав правильним рішення українських військових вийти з Авдіївки, а також зазначив, що вдатися до таких дій Україну змусив брак поставок західної зброї. Про це він заявив у суботу на Мюнхенській конференції з питань безпеки, що проходить у Німеччині.

За його словами, головне завдання України – зберегти життя своїх воїнів.

“Абсолютно логічне, справедливе і професійне рішення – зберегти максимум українців”, – зазначив він.

Водночас Зеленський заперечив наявність суттєвих територіальних здобутків Росії.

“Прийняте рішення відійти на інші рубежі – це не значить, що люди відійшли на якісь кілометри і Росія щось захопила. Вона нічого не захопила”, – сказав президент.

За його словами, Росія два роки намагалась “щось зробити” на сході України – але все, що вона зробила – це зруйнувала кілька маленьких селищ і містечок.

“Але найбільше, що вони зруйнували – це наше життя”, – додав Зеленський.

Також він розповів про те, що росіяни кинули на завоювання Авдіївки дуже багато ресурсів та втратили там багато своїх військових.

“З жовтня вони атакували цю нещасну Авдіївку всією зброєю, всією потужністю, що у них була, просто тисячі їхніх військових загинули, десятки тисяч – ось чого добилась Росія”, – сказав президент і додав, що українські військові постійно виконують завдання виснаження російської армії.

При цьому, за його словами, українські втрати в Авдіївці у порівнянні з російськими були один до семи.

Але оскільки Україна, на відміну від Росії, цінує життя своїх військових, відхід з Авдіївки задля того, щоб зберегти їхні життя – це було правильне рішення, сказав Зеленський.

Після цього, додав він, українські військові будуть відновлюватися і чекати на відповідну зброю, “якої просто не вистачило”.

“Наші дії обмежуються лише достатністю та дальністю наших засобів ураження, але це не залежить від нас. І ситуація в Авдіївці це підтверджує, – сказав Зеленський. – На жаль, утримання України в штучному дефіциті зброї, зокрема в дефіциті артилерії та засобів дальнього ураження, дозволяє Путіну адаптуватися до теперішньої інтенсивності бойових дій”.

“Немає далекобійної зброї. В Росії є, а у нас дуже мало – ось усі правда. Тому наша головна зброя сьогодні – наші воїни, люди, ну і ми розраховуємо на підтримку партнерів”, – додав президент.

Він зазначив, що Україна розраховує на те, про що домовлялася з партнерами – а саме на можливість розблокувати небо, де зараз РФ має перевагу.

За його словами, українці почали отримувати системи ППО, і він вдячний за це партнерам – але їх дуже мало, щоб швидко просуватися.

“Це несправедлива війна в цілому, але й несправедлива з точки зору переваги: якщо у тебе артилерія до 20 км, а у Росії артилерія 40 км – ось вам і відповідь”, – сказав Зеленський.

“Жива людина бореться з артилерією – несправедлива і несучасна ідеологія війни”, – додав він.

При цьому президент зазначив, що Україна також почала розвивати власні технології та виробництво дронів.

“Ми здивуємо їх (росіян. – Ред.) цього року дронними системами та системами РЕБ”, – сказав Зеленський.

Також президент зазначив, що Україна зможе виграти війну, а Росія і Путін мають програти.

“Путін має лише два варіанти попереду – бути на лаві підсудним у Гаазі або бити убитим одним з його поплічників, які зараз вбивають для нього”, – сказав Зеленський і прямо звинуватив російського президента у вбивстві опозиціонера Олексія Навального, про смерть якого у колонії російська влада повідомила у п’ятницю.

“Після вбивства Олексія Навального абсурдно сприймати Путіна як нібито законного главу російської держави. Він бандит, який утримує владу за допомогою корупції та насильства”, – додав він.

Виведення військ з Авдіївки

Українські війська залишили Авдіївку, щоб уникнути оточення, та відійшли на нові рубежі оборони, заявив напередодні головнокомандувач Олександр Сирський.

“Виходячи з оперативної обстановки, яка склалася довкола Авдіївки, з метою уникнення оточення та збереження життя і здоров’я військовослужбовців, прийняв рішення про виведення наших підрозділів з міста й переходу до оборони на більш вигідних рубежах”, – сказав він.

За словами керівника ОТУ “Таврія” Олександра Тарнавського, українські військові “відповідно до отриманого розпорядження, вийшли з Авдіївки на заздалегідь підготовлені позиції”.

“Оточення не допущене, особовий склад виведений, наші воїни зайняли оборону на визначених рубежах”, – заявив Тарнавський.

Проте згодом він додав, що деякі українські військові таки потрапили в російський полон.

“На заключному етапі операції, під тиском переважаючих сил противника, деяка кількість українських військовослужбовців потрапила в полон”, – написав Тарнавський і додав, що Україна звернеться до міжнародних гуманітарних організацій та країн-посередників, щоб забезпечити гуманне поводження з військовополоненими.

Велика кривава битва за Авдіївку тривала чотири місяці. Росіяни з жовтня 2023 року розпочали масштабний наступ на Авдіївку. Сили оборони України довго захищалися, в кінці січня експерти заговорили про критичну ситуацію та необхідність виводити гарнізон, проте цього тоді не сталось.

На початку лютого ситуація стала критичною і росіянам майже вдалось перерізати шляхи постачання захисників міста.

Авдіївка – невелике промислове місто, звідки дуже близько до Донецька, захопленого проросійськими бойовиками ще майже 10 років тому – навесні 2014-го.

Всі ці роки Авдіївку утримували українські війська, які побудували там міцні оборонні укріплення. Попри близькість до лінії фронту, місто останні роки розвивалося та економічно зростало.

Повномасштабна війна все змінила. Зупинився місцевий завод, більшість мешканців залишила місто, рятуючи від щоденних руйнівних бомбардувань. А місто перетворилось на руїну.

Для обох сторін війни Авдіївка мала важливе політичне та військове значення. Росія намагалася відсунути українські війська на безпечну відстань від “столиці ДНР”.

Також у Росії не приховували – Авдіївку хотіли взяти до переобрання президентом Володимира Путіна у березні 2024 року.

Для України Авдіївка була важлива як великий залізничний вузол, потужний промисловий центр, а також як постійна потенційна загроза для Донецька.

Лише за декілька кілометрів звідси проходить дорога, що поєднує Донецьк, Горлівку та Луганськ. Перерізати її – означало б суттєво ускладнити логістику військ противника.