Росія продовжує нарощувати дальність застосування безпілотних літальних апаратів, що дедалі чіткіше демонструє нагальну потребу України у традиційних системах протиповітряної оборони. Про це йдеться в аналітичному огляді Інституту вивчення війни.
Аналітики звернули увагу на відео російського підрозділу «Рубікон», оприлюднене 29 грудня. На ньому зафіксовані атаки безпілотниками по українських повітряних цілях у глибокому тилу. Зокрема, російські дрони намагалися уразити гелікоптер Мі-24 у Полтавській області, приблизно за 50 кілометрів від державного кордону з Росією, а також транспортний літак Ан-26 на території міжнародного аеропорту Миколаєва, що розташований за 60 кілометрів від окупованої Кінбурнської коси.
Водночас OSINT-аналітики, аналізуючи супутникові знімки, зазначають, що літак Ан-26 перебуває на стоянці в аеропорту ще з 2022 року. Це свідчить про те, що повітряне судно, ймовірно, вже було списане і не використовувалося за призначенням, що знижує військову цінність цієї конкретної цілі, але не зменшує показовість самої атаки.
У своєму аналізі Інститут вивчення війни посилається на українського експерта з систем радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергія Бескрестнова з позивним «Флеш». За його словами, російські сили застосували безпілотники типу «Молнія», які керувалися не через мобільні мережі, а через супутниковий інтернет. Це суттєво ускладнює їхнє придушення засобами радіоелектронної боротьби.
Експерт також зазначив, що для збільшення дальності польоту росіяни могли використовувати диверсійно-розвідувальні групи для запуску дронів з ближчих позицій або так звані дрони-бази, які виконують функцію ретрансляторів сигналу і розширюють радіус дії ударних БПЛА.
Аналітики наголошують, що подібні атаки є ще одним свідченням дефіциту систем протиповітряної оборони в Україні. Географічна розтягнутість загрози та зростання технічних можливостей російських безпілотників знижують ефективність виключно засобів радіоелектронної боротьби.
На думку експертів, Україні дедалі гостріше потрібні системи точкової протиповітряної оборони, здатні фізично знищувати безпілотники на підльоті. Без посилення класичної ППО захист критичної інфраструктури, тилових об’єктів і авіаційних баз від такої масштабної та мобільної загрози залишається вразливим.
