Протягом останніх кількох днів представники двох українських розслідувальницьких проєктів повідомили про інциденти, які вони розцінили як тиск на свою професійну діяльність.
Хоча формально ці випадки не пов’язані між собою, аналітики вбачають у них ознаки системного переслідування незалежних ЗМІ в Україні, а деякі журналісти згадують практики, що стосуються періоду президентства Віктора Януковича.
Президент Володимир Зеленський заявив, що будь-який тиск на журналістів є неприпустимим. Однак велика частина громадськості зауважує, що серед можливих ініціаторів цього тиску вказують на членів його адміністрації.
Скандал, пов’язаний із тиском на розслідувальних журналістів, які борються з корупцією, може вразити позиції Києва в контексті намагань переконати західних партнерів у необхідності продовжувати підтримку України.
16 січня маловідомий YouTube-канал “Народна правда” оприлюднив відео під назвою “Зворотна сторона Bihus.info: експеримент з “фєном”, вживання MDMA, куріння трави та розслідування”.
У п’ятихвилинному ролику під акомпанемент реггі-музики висвітлювалися аудіозаписи телефонних розмов кількох членів редакції Bihus.info – одного з провідних розслідувальних проєктів в Україні.
У двох розмовах молоді обговорювали свої покупки нелегальних речовин та їхні ціни. В окремих кадрах показувалися групи молодих людей, які вживають щось з невеличких люльок на ґанку дерев’яного будиночка, а також три дівчини, які перебувають всередині приміщення та вдихають речовину зі столу через ніс.
Пізніше стало відомо, що зйомки відбувалися наприкінці минулого року під час корпоративного заходу редакції, і на відео були зображені оператори Bihus.info.
Ролик швидко розповсюдився через анонімні телеграм-канали, набираючи понад сто тисяч переглядів – у декілька разів більше, ніж інші відео на тому ж YouTube-каналі. Зранку 19 січня канал “Народна правда” був закритий, а відео із працівниками Bihus.info стало недоступним.
Витік відео з прихованими зйомками та прослуховуванням працівників Bihus.info став відомий всього за два дні після події, пов’язаної із іншим відомим розслідником-журналістом.
Ввечері 14 січня кілька осіб у військовій формі з’явились під дверима квартири Юрія Ніколова, редактора проєкту “Наші гроші”. За відеозаписом, що швидко з’явився на анонімних телеграм-каналах, вони стукнули в двері та вимагали, щоб журналіст “йшов на фронт”.
Згідно із записом, вони приклеїли на двері квартири папірці із написами “Зрадник”, “Провокатор”, “Йди служити в армію” і вирушили, налякавши матір Ніколова. Самого журналіста вдома на той момент не було.
Серед головних журналістських розслідувань в Україні визначаються проекти Bihus.info та “Наші гроші”.
Bihus.info, заснований більше десяти років тому командою журналістів під керівництвом Дениса Бігуса, вирізняється численними резонансними розслідуваннями. Серед них – вивчення бізнесу, яким керує брат заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми на окупованих територіях України, розкриття незадекларованого майна декількох депутатів Верховної Ради, та аналіз суб’єктивних моніторингів соцмереж та ЗМІ, що готуються за бюджетні кошти для органів української влади. Проєкт Bihus.info отримував підтримку від Internews, Національного фонду підтримки демократії та Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні у минулому році.
Журналістське видання “Наші гроші”, засноване за підтримки міжнародного фонду “Відродження”, спеціалізується на аналізі державних закупівель. Зокрема, матеріали Юрія Ніколова щодо неправомірностей при закупівлі харчових продуктів для української армії визнані однією з ключових причин відставки міністра оборони Олексія Резнікова у минулому році.
На сьогодні немає достатніх підстав для твердження, що інциденти, пов’язані із Юрієм Ніколовим та співробітниками Bihus.info, взаємопов’язані, зазначають самі журналісти.
Однак обидва інциденти спрямовані на дискредитацію проєктів, які розкривають корупцію у верхніх ешелонах української влади. В обох випадках анонімні телеграм-канали “розганяли” ці історії, вказуючи на свою лояльність до Офісу президента (у відомстві це категорично відкидають).
Редактор Bihus.info Максим Опанасенко в ефірі Радіо NV зазначив, що наразі неможливо довести зв’язок між цими інцидентами, але “хронологічно, тематично, інструментально це все складається у певну лінійку, яка починає нагадувати не дуже хорошу кампанію”.
Засновник Bihus.info Денис Бігус, який зараз перебуває у лавах ЗСУ, повідомив, що опитування працівників редакції показало використання авторами відео фрагментів реальних телефонних розмов, які відбулися з інтервалом у “місяці”.
“Маємо підстави стверджувати, що тривалий період члени команди систематично слідкують – вперто, системно і довго”, – заявив він. “Це не виглядає як спонтанна акція помсти за якийсь матеріал. Це системне тривале слідкування, переслідування для дискредитації роботи команди, яку вона виконує протягом років. Я не знаю, яким чином ця історія може дискредитувати наш контент. Але вона є”, – додав Бігус.
Щодо атаки на Ніколова, конкретна причина також неочевидна. Один із анонімних телеграм-каналів, який пов’язують із Офісом президента, розмістив фрагмент виступу Ніколова, де він критикував президента Зеленського, який визнавав його “ухилянням” від обов’язків.
Реакція українських політиків на ці події виявилася різноманітною.
Депутат Микола Тищенко, якого формально виключили з партії “Слуга народу”, але він залишається її близьким співробітником, засвідчив своє негативне ставлення до розслідувальників у короткому відеоролику. “Ганьба! І це журналісти, які претендують на совість нації! Нам така совість нації не потрібна! В смітник історії! Ви – пляма на серці усієї української журналістики!” – висловив своє осудження. Проте слід зазначити, що його позиція може не відображати загальних відносин групи “Слуга народу” до цих подій, особливо з урахуванням того, що сам Тищенко був предметом досліджень Bihus.info, а також піддавався моніторингу щодо свого способу життя внаслідок публікацій цього проєкту.
Мер Дніпра Борис Філатов у своєму фейсбук-повідомленні висловив підтримку журналістам: “Подобаються нам журналісти чи ні, ми маємо розуміти, що це – так звана четверта влада. Тому використовувати проти них державну систему стеження (чи ще щось) є цілком неприпустимим. Тому в ситуації з Бігусом чи Ніколовим (попри, мабуть, взаємну нелюбов) я 100% – на їхньому боці.”
Парламентські комітети з питань свободи слова та гуманітарної політики виступили з осудом тиску на незалежних журналістів і закликали правоохоронні органи провести всеосяжне розслідування цих інцидентів.
Українські журналісти активно висловили свою реакцію на останні події. Впливове журналістське об’єднання “Медіарух” висловило серйозне занепокоєння щодо системного переслідування незалежних ЗМІ та розслідувальних журналістів, наголосивши на безкарності попередніх випадків тиску на медіа.
Деякі представники ЗМІ висловили солідарність із Юрієм Ніколовим та командою Bihus.info, вбачаючи паралелі між поточними подіями та тиском, якого досліджувальні журналісти досвідчували під час президентства Віктора Януковича.
“Все це вже було. Ходимо по колу. Були стеження, прослуховування, тиск, цензура, хамство, ігнор і, на жаль, навіть вбивства… Але от чого ніколи не було – це, щоб українські журналісти проковтнули і замовкли… Ми завжди вигравали подібні війни. І цього разу так буде”, – поділилася своїм враженням головний редактор порталу “Ліга” Юлія Банкова у своєму фейсбук-повідомленні.
Мирослава Гонгадзе, голова офісу “Голосу Америки” у Східній Європі та вдова вбитого журналіста Георгія Гонгадзе зазначила у ефірі Радіо NV: “Це в Україні відбувається циклічно. Кожні десять років влада починає бути незадоволеною тим, що роблять журналісти. Це може призвести до дуже поганих наслідків.”
Чи має влада який-небудь зв’язок із нещодавніми інцидентами, які стосуються тиску на розслідувачів, залишається питанням, навколо якого виникає гостра різниця думок серед членів журналістської громадськості.
Більшість українських коментаторів вважають, що безпосередня участь правоохоронних органів у стеженні за працівниками Bihus.info, особливо через втручання у приватне життя, могла бути реалізована лише за активної підтримки владних структур.
Наприклад, заступниця голови парламентського комітету з питань гуманітарної політики Євгенія Кравчук висловила можливість того, що обладнання для прослуховування працівників Bihus.info може належати “приватним структурам”. Іншим поглядом ділиться сам Юрій Ніколов, який вказує на те, що служби слідкували за Bihus.info протягом не менше року і всі вони підконтрольні Татарову, заступникові глави Офісу президента, який відповідає за правоохоронні органи.
Президент Володимир Зеленський вже висловив свою реакцію на цю ситуацію, заявивши, що Служба безпеки України розпочала розслідування та обіцявши вивчити всі обставини. Зазначивши, що будь-який тиск на журналістів неприпустимий.
У той же час, журналіст Bihus.info Максим Опанасенко зазначив, що, хоча вони звернулися до поліції із заявою про інцидент біля своєї квартири, на момент 18 січня провадження так і не було відкрито. У випадку Bihus.info СБУ повідомила про проведення обшуків у місці, де проводився корпоратив видання, що також додає додаткових аспектів до цієї ситуації. Денис Бігус повідомив про те, що їхня редакція проводить власне розслідування, спираючись на “деякі зачіпки”, і обіцяв повідомити про результати в найближчий час.
Потрапити під тиск з боку влади та атаки на незалежних журналістів-антикорупціонерів, незалежно від часу, завжди є проблемою. Проте зараз, враховуючи зовнішньополітичний контекст, виявити гірший момент для таких інцидентів було б важко.
Уряд Києва зараз активно працює над збереженням підтримки Заходу в контексті великої війни, що ведеться Росією проти України. Критика щодо незадовільності України західним демократичним стандартам є одним із головних аргументів опонентів підтримки країни Заходом, і це стає чинником, який може погіршити імідж України. В іншому випадку, будь-який скандал, який надає докази критикам Києва про тиск на вільну пресу та журналістів, зайнятих боротьбою з корупцією, може використовуватися Москвою для своїх цілей.
Інциденти, пов’язані з атаками на журналістів, вибухнули під час Світового економічного форуму в Давосі, де Володимир Зеленський особисто виступав. Ці події суттєво ускладнюють його спроби переконати світ у тому, що Україна – вільна та демократична країна, відмінна від авторитарної Росії. Пов’язані із цим обставини можуть відігравати на руку російській стороні.
Повернувшись до Києва, Зеленський може чи не взяти особистий контроль над розслідуванням тиску на ЗМІ, і навіть у випадку його взяття під контроль, результативність може бути під питанням.
Такі інциденти також впливають на роботу анонімних пропрезидентських телеграм-каналів, які використовуються для цькування незалежних ЗМІ. Судження щодо їхнього подальшого функціонування важко зробити, однак вони вже анонсували продовження нападів на критиків Зеленського.
Найважливіше, що зазначив журналіст Bihus.info Максим Опанасенко, є те, що в умовах такого тиску і скандалу надалі журналісти мають намір продовжити свою роботу. Денис Бігус також анонсував жорсткі кадрові рішення в своїй редакції і вказав на збільшений інтерес до набору нових кадрів.
