Україна активно працює над розвитком широкого асортименту засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), спрямованих на забезпечення технологічної переваги в оборонних сферах. Це стає можливим завдяки розробці та впровадженню новітніх систем, які мають бути не лише ефективними в різних бойових сценаріях, але й зручними у використанні та відповідати сучасним технологічним стандартам.
Наразі вже дев’ять українських моделей мобільних засобів РЕБ успішно пройшли процедуру кодифікації в Міністерстві оборони, що підтверджує їхню готовність до масового виробництва. Крім того, існує значна кількість інших розробок, які перебувають на різних стадіях тестування та погодження.
Наприклад, одним із варіантів є РЕБ-рюкзак від компанії “Квертус”, який забезпечує захист у “нестандартному” діапазоні частот від 720 до 1050 МГц. Цей пристрій дозволяє військовим захищати себе від ворожих дронів під час переміщення.
Крім того, комплекс “Плутон” від “Інфозахисту” виявляє та ліквідовує загрозу від ворожих дронів на відстані кількох десятків кілометрів, надаючи важливе попередження та автоматично активуючи РЕБ у разі потреби. Цей комплекс, хоча й ще проходить процедуру кодифікації, вже виробляється серійно для військових потреб.
Такі кроки демонструють не лише потужний потенціал української промисловості в області військової технології, але й визначають нові стандарти ефективної захисту та безпеки на фронті.
Новостворена компанія “Обрій мілтек” вирішила вкластися в нішовий сегмент та зробити свою продукцію доступною за доступною ціною. Їхній купольний засіб радіоелектронної боротьби (РЕБ), призначений для захисту позицій або транспортних засобів, пропонується за лише 55 тисяч гривень. “Це не є вищим виявом майстерності, але цей виріб можна виготовити швидко та великими обсягами”, – зауважив Вадим Чухрай, представник компанії.
Це лише частина широкого спектру українських розробок – загалом їх налічується понад сто. Наприклад, компанія Kvertus пропонує аж 22 різні комплекси для виявлення та придушення дронів.
Більшість українських комплексів РЕБ складається з китайських компонентів, таких як акумулятори, модулі та підсилювачі. Це не завдає шкоди якості продукції, адже китайська електроніка користується попитом по всьому світу. Проте, залежність від Китаю у виробництві засобів бойової техніки може стати проблемою для України.
“Чим далі, тим більше важливих китайських компонентів потрапляє у список обмежень на експорт, тому ми прагнемо до їхньої локалізації. Зараз ми підтримуємо вітчизняну компанію, яка веде перемовини з європейською корпорацією щодо виробництва одного з електронних компонентів для РЕБ в Україні. Українські виробники докладають зусиль, щоб локалізувати навіть головний китайський компонент РЕБу – модулі. Є плани виготовляти їх в Україні з використанням європейських мікросхем”, – повідомив профільний радник у Міністерстві стратегічних галузей промисловості Ігор Федірко.
Виробники стверджують, що вже адаптують нові розробки для роботи в нестандартних діапазонах. В Міністерстві стратегічних галузей промисловості та кластері Brave1 переконують, що ринок постійно утримується в контакті з військовими на передовій та реагує на зміни.
Тепер головне питання полягає в тому, наскільки швидко ці розробки зможуть отримати перші серійні контракти.
Україна також виробляє великі засоби РЕБ для протидії ворожим ракетам, шахтам та розвідувальним безпілотникам, які можуть перехоплювати сигнал GPS або змінювати його, що дозволяє зводити об’єкт з маршруту.
Деякі з новітніх розробок, такі як “Буковель”, “Нота” і “Покрова”, стали відомими широкому загалу, тоді як інші залишаються поки що у секреті. Більшість таких розробок відбуваються у сфері приватного сектора.
Незважаючи на свою релятивну новизну, ринок мобільних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) стає надзвичайно конкурентним, привертаючи багатьох виробників та замовників. Продукцію РЕБ придбовують благодійні фонди, військові структури, міські органи влади та навіть приватні компанії.
“У 2022 році 80% наших комплексів купували благодійні фонди та бізнес, зараз 85% – держава, військові частини та громади”, – розповів представник компанії Kvertus. Значна частка обсягів РЕБ також припадає на військові закупівлі, зокрема за рахунок 10% військового ПДФО, спрямованого на технічне забезпечення військових частин. Це сприяло отриманню важливого фінансування для термінових закупівель техніки.
Проте такий підхід також має свої недоліки. У кожній військовій частині необхідний спеціаліст із закупівель, інакше частина коштів може залишитися невикористаною. Національне агентство з питань запобігання корупції вказувало на ризики неефективного використання коштів через відсутність чіткого регламенту закупівель.
Значний попит на засоби РЕБ також спостерігається у містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів. Приватні компанії також придбовують таку техніку для захисту своїх об’єктів.
Нині ринок РЕБ переживає зміни. У Міністерстві стратегічних галузей промисловості вказують на те, що невеликі команди починають об’єднуватися для створення якісних продуктів, тоді як у Brave1 зауважують, що замовники все частіше звертають увагу на перевірені вироби, а виробники намагаються пройти державну процедуру кодифікації.
Зараз головне завдання полягає у тому, щоб ринок розвивався в технологічно правильному напрямку та встигав за тенденціями на передовій. Для цього держава повинна спростити процес кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур.
