Дмитро Фірташ розпочав масштабну юридичну кампанію з метою відновлення контролю над газорозподільними активами АТ «Львівгаз» та АТ «Закарпатгаз», які у 2023 році були передані під управління структур НАК «Нафтогаз України». Йдеться про частину ринку облгазів, що раніше входили до так званої газової імперії бізнесмена.
Захист Фірташа обрав тактику наступу через антикорупційні органи. Адвокати подали заяви до НАБУ, в яких стверджують про нібито штучне доведення підприємств до банкрутства та незаконне виведення активів за участю посадовців АРМА, «Чорноморнафтогазу» та НАК «Нафтогаз України». Ключовим аргументом стала оцінка у 10 мільярдів гривень — саме на таку суму, за версією сторони захисту, зменшилася вартість активів після їх переходу під контроль держави.
Спочатку НАБУ відмовилося реєструвати провадження. Однак Вищий антикорупційний суд зобов’язав детективів розпочати досудове розслідування. Це рішення відкриває можливість юридичного перегляду обставин передачі облгазів державі та фактично переводить політичне рішення про деолігархізацію енергетичного сектору у площину кримінально-правової оцінки.
Паралельно в інформаційному просторі знову спливають деталі функціонування газового бізнесу, пов’язаного з Фірташем. У центрі фінансових потоків, за даними розслідувань минулих років, фігурував АТ «Банк Альянс». Через структури ТОВ «Регіональна газова компанія» та ТОВ «ЙЕ Енергія» здійснювалися операції, які правоохоронні органи раніше кваліфікували як ризикові.
Суть схеми, яку описували слідчі органи, полягала у попередній оплаті газу облгазами за обсяги, що фактично існували лише на папері. Зокрема, у 2021 році державі було завдано збитків на понад 4 мільярди гривень через фіктивні розрахунки, пов’язані з діяльністю «Вінницягазу», «Львівгазу» та «Дніпропетровськгазу». Додатково бюджет недоотримав близько 1,5 мільярда гривень через маніпуляції з протоколами розбіжностей, які блокували оплату за користування державними мережами.
Навіть після арешту активів групи менеджмент, пов’язаний із Фірташем, за твердженнями критиків, зберігав вплив на частину процесів у галузі. У публічному просторі неодноразово звучали припущення про лояльність окремих посадовців правоохоронних органів та органів прокуратури до газових структур.
Наразі розслідування, ініційоване за рішенням ВАКС, має встановити, чи були підстави для звинувачень у штучному знеціненні активів та чи відповідала процедура їх передачі законодавству. Чи стане це інструментом повернення контролю над облгазами, або ж підтвердить правомірність дій держави, залежатиме від результатів слідства та позиції суду.
