Святошинський районний суд Києва частково задовольнив позов комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду. Жінка відмовлялася платити, пояснюючи це тим, що фактично не має доступу до квартири, однак суд визнав ці аргументи недостатніми для повного звільнення від відповідальності.
Загальна сума боргу, яку вимагало стягнути комунальне підприємство, становила 87 591 гривню. Заборгованість сформувалася за кілька періодів: за опалення та гарячу воду у 2021–2025 роках, за абонентське обслуговування, а також за борги, що виникли ще до травня 2018 року та були передані «Київтеплоенерго» від попереднього постачальника тепла.
Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.
Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.
У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.
Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.
Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.
