21 лютого в Україні та світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Водночас за новим церковним календарем цього дня вшановують пустельника Тимофія Олімпійського, святителя Євстахія Антіохійського та Козельщанську ікону Божої Матері. У народі дата пов’язана з прикметами про весну та забороною працювати з рослинами.
Міжнародний день рідної мови
Свято було запроваджене рішенням ЮНЕСКО у 1999 році для підтримки мовної різноманітності та багатомовності у світі. В Україні цей день традиційно супроводжується освітніми заходами, конкурсами, лекціями та культурними ініціативами.
Для більшості громадян України рідною є українська мова, однак у країні проживають представники багатьох національних спільнот — кримські татари, євреї, поляки, роми та інші народи, кожен із яких має власну мовну та культурну традицію.
Окрім цього, 21 лютого у світі відзначають Міжнародний день екскурсовода. Також існують менш відомі тематичні дати — День комбучі, День панголіна, День булочок з повидлом і День захисту ведмедів.
Церковне свято 21 лютого
За новоюліанським календарем Православної церкви України цього дня вшановують Тимофія Олімпійського та святителя Євстахія Антіохійського. Окремо у храмах згадують Козельщанську ікону Божої Матері, яка походить із Полтавщини та вважається чудотворною.
У старому церковному календарі 21 лютого було днем пам’яті мученика Феодора Стратилата, якого традиційно вважають покровителем воїнів.
Народні прикмети і заборони
У народній традиції ця дата пов’язана з очікуванням весни. Вважалося, що якщо цього дня гримить грім — рік буде врожайним для худоби, а якщо зяблик починає співати — весна прийде рано. Танення криги на річках сприймали як сигнал до підготовки розсади.
День вважався сприятливим для великого прибирання, прання та позбавлення від старих речей. За повір’ям, якщо 21 лютого винести з дому зламані та непотрібні предмети, це принесе щастя.
Водночас існували й застереження. У цей день не рекомендували працювати з рослинами та сіяти розсаду, оскільки вважалося, що це може зашкодити врожаю. Також небажаними вважалися далекі подорожі, риболовля та зловживання алкоголем.
Таким чином, 21 лютого поєднує у собі як сучасне міжнародне свято, так і церковні та народні традиції.
