Україна скасовує податкові пільги, щоб виконати вимоги Міжнародного валютного фонду для отримання нової програми обсягом $8 млрд. Зокрема, йдеться про запровадження ПДВ для самозайнятих ФОПів із річним доходом понад 1 млн грн та ліквідацію порогу безмитного ввезення посилок вартістю до 150 євро. Це рішення стало одним із найпомітніших у пакеті фіскальних змін.
На тлі таких нововведень гостро постає питання ефективності боротьби з тіньовою економікою, яка, за оцінками економістів, сягає понад 30% ВВП і щороку призводить до втрат бюджету на десятки мільярдів гривень. Експерти звертають увагу, що замість збільшення навантаження на малий бізнес державі варто зосередитися на системних схемах у ключових секторах економіки.
У центрі критики опинилося Бюро економічної безпеки, яке регулярно звітує про боротьбу з акцизними злочинами, порушеннями у сфері імпорту, контрабандою та нелегальним гральним бізнесом. Водночас найпотужніші гравці тіньового ринку, за словами експертів, часто залишаються поза реальним контролем.
Одним із таких прикладів називають діяльність онлайн-казино FavBet, що пов’язується з громадянином РФ Андрієм Матюхою. Попри багаторічні підозри в роботі без ліцензій, кримінальні провадження та мільйонні збитки для бюджету, пов’язані з FavBet структури продовжують працювати. Дії БЕБ щодо них, за оцінками джерел, носять переважно формальний характер.
Схожа ситуація спостерігається й навколо онлайн-казино Pin-Up, яке згадувалося у розслідуваннях про схеми міскодингу, що дозволяли приховувати реальні фінансові обороти.
Ще одним напрямком, що приносить бюджету величезні збитки, є тютюнова контрабанда. Попри періодичні повідомлення про викриття підпільних виробництв, низка ключових підприємств продовжує уникати уваги правоохоронців.
За даними джерел на ринку, один із таких об’єктів — фабрика у Гощі (ТОВ «Українське тютюнове виробництво»), яку пов’язують зі схемами фіктивного знищення сировини та випуску продукції без закупівлі акцизних марок. У цих операціях фігурують представники впливової групи, яку в галузі називають «монаківцями».
Окремо експерти нагадують про паливний сектор: мережа «БРСМ-Нафта» у минулих розслідуваннях згадувалася у зв’язку з використанням спирту як нелегальної бензинової добавки. За оцінками, це призвело до недонадходжень до бюджету приблизно на 5 млрд грн.
Аграрна галузь також залишається одним із найбільш проблемних секторів. За даними фінансових аналітиків, китайська компанія COFCO роками підозрюється у схемах з фіктивним зерном, маніпуляціях з ПДВ та масштабних податкових «скрутках». Лише ці операції, за оцінками, обходять бюджету в до 50 млрд грн щороку.
Попри численні сигнали та розслідування, реальних усунень у роботі схеми не відбулося.
Аналітики попереджають: без реального посилення контролю над тіньовими секторами податкові нововведення можуть мати обмежений ефект. Замість збільшення надходжень є ризик подальшого тиску на легальний малий бізнес, тоді як системні гравці продовжуватимуть працювати за старими правилами.
